Patriot для України: як рішення союзників допоможе захистити небо над Україною
19 квітня увійде в історію не лише як “день, коли над Києвом пролетів метеорит” та десятками мемів про збитий НЛО, а й менш помітною, проте важливішою подією: за даними Міноборони, до України врешті прибули ракетні комплекси Patriot. Тепер це найпотужніша система протиповітряної оборони на озброєнні ЗСУ та перша повноцінна зброя проти балістичних ракет. Розповідаємо, як допоможе Patriot та коли небо над Україною врешті буде закритим.
Що отримала Україна й чи цього достатньо?
“Сьогодні наше прекрасне українське небо стає більш безпечним, тому що в Україну прибули системи ППО “Patriot”. Наші ППО максимально швидко їх освоїли. І наші партнери дотримали слова”, — зазначав міністр оборони Олексій Резніков. Згодом його заступник Олександр Павлюк повідомив трохи деталей: наша країна отримала системи від США, Німеччини та Нідерландів.
Зовні MIM-104 Patriot (така у нього повна назва) дещо нагадує іншу знамениту американську зброю: “Хаймарс”. І не тільки виглядом, а й мобільністю, адже весь комплекс пересувається на вантажівках. Але якщо “Хаймарс” діє сам, то у випадку Patriot до батареї входить 6-8 пускових установок, потужний радар, система контролю вогню, антени й пересувний генератор.
Ажіотаж навколо MIM-104 зовсім не дивує, якщо згадати, що її використовують армії США, Ізраїлю, Німеччини, Японії та Південної Кореї, купують поляки та румуни. І недешево: Варшаві 4 батареї обійшлися у майже 5 мільярдів доларів.
Що саме отримала Україна? Раніше США та Німеччина обіцяли по одній батареї, а Нідерланди — прислати кілька додаткових пускових установок. Іншу інформацію Міноборони та союзники не розкривали.
Але навіть якщо ЗСУ зараз матимуть 2 посилені батареї, це можна оцінити як “чудово, але мало”. Тому що ними можна прикрити деякі регіони (речник українських ВПС Юрій Ігнат говорить про стратегічні об’єкти, зокрема АЕС). А от на всю країну, за словами Володимира Зеленського, потрібно щонайменше 20 батарей.
Як-не-як, у нас велика територія, а оскільки рф уже не раз била по електростанціях та іншій цивільній інфраструктурі, Сили оборони не можуть побудувати всю ППО навколо військових об’єктів, залишивши решту країни без нагляду.
Втім, здобути нові батареї буде важче, ніж гаубиці чи “Джавеліни”. У країн НАТО відносно мало ППО (особливо коли порівняти з колишнім СРСР), бо Сполучені Штати, Британія та інші мають потужну авіацію, яка й мала б захищати їхнє небо в разі війни. Тому, наприклад, США мали орієнтовно 50 батарей Patriot, зате аж 936 винищувачів F-16 та понад 200 F-15.
Зараз же виявилося, що ППО краще підходить для захисту від ракет (адже літаки не можуть чергувати в повітрі 24/7, та й балістичні цілі їм збивати важко), тому на MIM-104 тепер великий попит у світі. Та й самим американцям вони потрібні, аби прикривати свої бази, наприклад, у Тихоокеанському регіоні.
З іншого боку, в України вже є приклад “Хаймарсів”, де все почалося з постачання чотирьох установок, а зараз йдеться про десятки. А тому є причини сподіватися: поступово Україна отримає ще кілька батарей (особливо якщо рф знову обстрілюватиме цивільні об’єкти).
Але розраховувати, що нашій країні на наступному “Рамштайні” віддадуть усі 20, і ЗСУ закриють небо від російських ракет так, як це робить Ізраїль — поки безпідставно.
Що може Patriot на полі бою?
Звісно ж, головна роль установки — збивати різні повітряні цілі. Зазвичай українська ППО має справу з літаками та крилатими ракетами. Що ж, у Patriot радар потужніший, ніж у тих систем ППО, що має Україна, і б’ють його ракети далі.
Він бачить ворога за 100 кілометрів, може відстежувати до 100 цілей і одночасно наводити на них по 9 ракет, кожній з яких під силу пролетіти 150 кілометрів. Потужність теж серйозна: 90-кілограмова боєголовка з безконтактним детонатором. Не вийшло пряме влучання — ракета вибухає поряд, і накриває ціль ударною хвилею та уламками.
Словом, якщо уявити батарею Patriot на Хрещатику в Києві (звісно ж, у реальності ППО там не розмістять), то наші бійці зможуть засікти російські літаки чи ракети вже над Чорнобилем або Чернігівщиною і відкрити вогонь по них.
Але найбільше Patriot чекали з іншої причини: він вміє збивати балістичні ракети! Дотепер ЗСУ нічим було перехоплювати російські “Іскандери” та Х-22. Вони надто швидкі й “падають” на ціль згори, тож влучити у них з “Бука” чи С-300, який будували для знищення відносно повільних літаків та вертольотів, фактично неможливо.
А от MIM-104 модернізували, аби зробити з нього протиракетну систему, тож він встигає перехопити балістичні цілі. Звісно, тоді дальність стрільби буде менша, лише 40 кілометрів. Втім, це не завадило системам Patriot збивати балістичні ракети під час різних близькосхідних конфліктів. Заявлено, що ця установка може знищити навіть російську гіперзвукову ракету “Кинджал”, хоч це й з огляду на швидкість останньої й не буде легко
Словом, Patriot помітно посилить українську ППО. Варіантів застосування в комплексу кілька, залежно від ситуації: відбивати ракетні удари, захищаючи міста чи військові об’єкти, або знищувати російські літаки, якщо вони перетнуть наш кордон.
Ну й сам факт того, що MIM-104 десь неподалік, змушуватиме авіацію окупантів літати нижче, аби не потрапити на радар — а тоді свій шанс матимуть українські оператори легших систем, як “Оса” чи Avenger.
Крім того, західні оглядачі давно переймалися, що коли в України закінчаться ракети для протиповітряних систем, рф може почати авіарейди вглиб країни (на зразок німецьких нальотів на Британію у Другу світову). Ось ще одна причина, чому українська ППО має бути потужною.
Щоправда, захистити місто від ракет з усіх боків батарея не може через особливості радара. Його “поле зору” — лише 120 градусів (це менше, ніж бачите ви, бо стандартне поле зору людини — 180 градусів).
Втім, раніше ЗСУ нерідко мали розвіддані та знали, з якого боку росіяни готуються вдарити. Можливо, така інформація якраз і допомагатиме Повітряним силам вгадати з напрямом радара.
Крім того, оцінювати “чи може батарея Patriot захистити Київ сама?” немає сенсу, адже українська армія має об’єднану систему ППО. Тобто поряд із новими комплексами діятимуть і С-300 та NASAMS, і системи меншої дальності, як “Гепард” чи “Оса”. Що не знищили одні — збивають інші (іноді крилату ракету можуть приземлити піхотинці, влучивши з ПЗРК чи навіть стрілецької зброї).
І, звісно ж, найпозитивніший варіант у випадку MIM-104: він може прикрити аеродром від балістичних ракет, що робить Україну на крок ближчою до західних винищувачів, таких як F-16 чи F-18. Цим літакам потрібна окрема технічна інфраструктура, тому вони не зможуть “кочувати” аеропортами, як радянські винищувачі. А значить, росіяни можуть засікти їхню базу і вдарити ракетами – тепер їх є чим зупиняти.
Чого не може Patriot на полі бою?
Як і інші великі та потужні системи ППО, MIM-104 не завжди засікає дрони: для неї це надто маленькі цілі (чим колись скористалися єменські хусити, вразивши начебто прикриті саудівські нафтопереробні заводи). Втім, запаси ракет для Patriot обмежені, тож у будь-якому разі “Шахеди” і “Ланцети” збиватимуть з іншої зброї.
Але головна “зрада” в тому, що на практиці Patriot навряд чи зможе захистити Україну від нової загрози: російських “планерних бомб”. Зараз це основна загроза з повітря. Якщо коротко, то в такого боєприпасу є крила й система наведення, тож замість падати вертикально, він знижується поступово (пригадайте принцип паперового літачка).
У результаті авіація рф може скидати такі бомби здалеку, за 40-50 кілометрів від лінії фронту чи населеного пункту. Так вони атакують, наприклад, Сумщину та Херсонщину, і ЗСУ поки нічим відповісти: літаки далеко, а сама бомба мала й непомітна, тому збити її надскладно.
Patriot може здатися засобом порятунку, адже дістане російські бомбардувальники навіть на такій відстані. Однак для цього MIM-104 доведеться ставити приблизно за 100 кілометрів від лінії фронту, і це, за словами головного редактора видання Defence Express Олега Каткова, шалений ризик. Сховати Patriot (як це роблять ЗСУ з “Хаймарсами”) не вийде, бо батарея має потужний радар, тобто ворог швидко засіче випромінювання.
Ну і далі, за оцінкою Defence Express, рф кине всі сили, аби знищити бодай одну установку Patriot (найціннішою мішенню для ворога явно буде радар, адже він у батареї єдиний). Ворог може спробувати “задавити числом” українську ППО, запустивши одночасно балістичні, крилаті, гіперзвукові ракети й кинувши у “повітряний наступ” авіацію.
Для ЗСУ це буде надто ризикований сценарій. Якщо навіть росіяни витратять накопичені за місяці ракети різних типів і десяток літаків, але знищать кілька установок, “розмін” вийде все одно на користь окупантів. Ракети рф може виробити, збиті літаки — замінити іншими (їх в окупантів близько 500). Зате Україні доведеться просити дефіцитні Patriot’и у союзників, і жодних гарантій, що їх дадуть.
Звісно, можна сподіватися, що українці винайдуть якусь оригінальну тактику: наприклад, американці вже навчилися наводити ракету MIM-104 від іншого радара, а в березні змогли непомітно підвезти якусь установку до лінії фронту й збити російський Су-34 ще над окупованим Єнакієвим. Але це буде окрема й тривала спецоперація, тож зупинити “планерні бомби” вже завтра явно не вийде.
З іншого боку, якщо “Патріоти” посилять українську ППО, можливо, командуванню вдасться вивільнити хоча б частину інших систем, аби прикривати війська під час контрнаступу.
Наприклад, установки “Бук” зараз захищають міста та військові об’єкти в тилу, але вони мобільні, далекобійні (дістають ворога за 35 кілометрів) і знадобляться, аби швидко встановлювати протиповітряну “парасольку” над визволеними містами та селами.
Patriot корисні й не на полі бою
Саме так, нова зброя буде корисна не лише бійцям, а й дипломатам, які шукають способи провести Україну до НАТО.
“…Це дійсно прорив, тому що створює можливості, яких у нас раніше не було. Плюс ступінь взаємосумісності (України з НАТО, — ред.) замежний. За таких умов “фінський сценарій” вступу до НАТО видається єдиним розумним рішенням”, — прокоментував Олексій Копитько, радник міністра оборони України.
Зв’язок, на перший погляд, неочевидний, але секрет — у стратегії українського Міноборони, яку можна назвати “членство в НАТО де-факто”. Себто наша країна має переходити на стандарти й процедури Альянсу: наприклад, у закупівлях зброї та програмному забезпеченні. Додайте десятки тисяч бійців ЗСУ, які готувалися за програмами НАТО і великий арсенал західної зброї: від гвинтівок М-16 до “Хаймарсів”, котрою українці успішно воюють.
Словом, ЗСУ та Міноборони мають бути настільки готові стати 32 чи 33 учасником Альянсу, аби для вступу нам було потрібне тільки політичне рішення країн-членів, а не довгий “випробувальний термін” (саме так, без ПДЧ, до НАТО вступала Фінляндія).
***
Україна поступово отримує зброю, яка ще пів року тому була в категорії “поза межами можливого”: Patriot, “Леопарди”, БМП “Бредлі” та багато іншого (хоч і повільніше, ніж потрібно). Однак це не просто приємна випадковість, а закономірний наслідок.
Передовсім — звитяги наших воїнів, які довели, що на фронті можуть бити ворога, а в тилу здатні швидко опанувати найсучаснішу західну зброю та навіть самі дають поради американцям (з особливих потреб в українців — тільки суп). Свою роль зіграли дипломати, лідери думок та всі небайдужі громадяни, котрі добивалися зброї для України. Це ще одне нагадування для кожного: робити свою справу і не зупинятися, бо на шляху до перемоги ще багато завдань.
Швидкий кредит на картку з поганою кредитною історією, без довідок, без дзвінків і без фото.
Читайте только лучшее: подпишитесь на Telegram-канал "Барометр".