Барометр Південноукраїнськ чи Гард? Розмова з поетом Сашком Обрієм про перейменування Южноукраїнська

Південноукраїнськ чи Гард? Розмова з поетом Сашком Обрієм про перейменування Южноукраїнська

Просмотров: 3418
12 июля 2022, 17:00

Южноукраїнці дали старт процесу перейменування свого міста: на офіційному сайті триває голосування за варіанти назв. Наразі найбільше голосів набирають дві — Південноукраїнськ та Гард.

Журналістка Гард.City поспілкувалась з ініціатором повернення місту історичної ідентичності — поетом та громадським діячем Олександром Кучеренком (Сашком Обрієм).

Чому саме Гардом має називатись нинішній Южноукраїнськ, читайте про його аргументи в інтерв’ю.

«Прийшов документ із Києва, що потрібно дерусифікувати назву міста»

— Олександре, з чим пов’язане відновлення інтересу до питання перейменування Южноукраїнська? Що стало поштовхом до цього?

— Наскільки я знаю, прийшов документ із Києва про те, що потрібно дерусифікувати назву міста. Взагалі це питання піднімалось і раніше. Але воно затихло. Я років зо три тому теж піднімав питання щодо назви Гард, але це також тоді не знайшло продовження. Я розумів, що це довга дистанція, і потрібно цим займатись ґрунтовно, а я на той час жив і працював у Києві. Але люди про це не забули. Щойно зараз з’явилася згадка на сайті міста про перейменування, то мені одразу один товариш скинув цю статтю. Я про це написав у себе в соцмережах, потім мені зателефонувала директорка історичного музею. Словом, люди почали згадувати, що я цим питанням займався, і почали активізовуватися. Тож мене це питання знову наздогнало, і я мусив продовжити свою громадську роботу.

— Чому пропонуєте перейменувати Южноукраїнськ саме на Гард? На що опирається ваша думка? Чому саме таку назву має носити місто?

— Найперший аргумент мій, хоча не факт, що він є аргументом для місцевого населення, — це історична назва місцевості. Є книжка Октябрини Ковальової «Бугогардівська паланка». І там є згадки в численних джерелах саме Гарду. Є там і мапи. І мені скидав знайомий мапу Дмитра Яворницького з його праці про козаків, там теж є мапа, де стоїть крапка і підписано «Гард» — в тій місцевості саме, де стоїть наше місто. Зараз конкретно ніхто не скаже, де був Гард, але в будь-якому разі, безперечно, і це підтверджують археологічні розкопки, він був на цій території. Зокрема, Микола Товкайло, археолог і кандидат історичних наук, 40 років займався археологічними розкопками тут. Як підтверджують його розкопки на острові Гардовий (інша назва Клепаний), який знаходиться під профілакторієм атомної станції, за пару кілометрів від міста нижче за течією, саме в урочищі Гард, на острові Гардовий були козаки, їхня застава, фортеця, а на протилежному березі були вже турецькі володіння.

Чому Гард? «Гард» — це спеціальна споруда для вилову риби, що використовувалася за козацької доби. Функцією паланки був захист південних українських земель від турецьких набігів. Саме біля цього острова є три скелі Сова, Брама і Пугач — це козацькі ще назви. І там були річкові пороги дуже сильні. Виходить, це природній бар’єр з обох боків острова.

А це можливо вже в найближчі роки зробити. І почати слід саме з ребрендингу назви міста — прив’язуючись до неї, ми можемо робити проєкти туристичні, розбудовувати туристичну інфраструктуру. Саме від населення залежатиме майбутнє довколишніх територій: Костянтинівки, Панкратового, Бузького, Іванівки. І майбутнє природи залежатиме — затоплять чи не затоплять території. Розвиватиметься туризм чи ні. Його потенціал величезний, і мабуть, і на пару відсотків не реалізований — і в плані прибутків міста, і в плані розвитку туризму.

«Назва Южноукраїнськ або Південноукраїнськ — колоніальна назва, це відбиток етноциду»

— Що змінить повернення історичного найменування в більш глобальному сенсі — світоглядному, у впливі на населення та наступні покоління, в тому, що місто поверне свою історію?

— Чому я так заглиблююсь в цю давнину, що це може дати зараз і в майбутньому? Це наше історичне минуле, яке затиралося різними шляхами — зокрема, російська імперія підбиралась під цю Бугогардівську паланку. І взагалі, вона знаходилася між трьох імперій — Річчю Посполитою, Османською імперією і російською імперією. По суті, Гард — це була фортеця, яка займалась захистом південних українських земель. І російська імперія по шматку відгризала північну частину цих територій і всілякими методами поневолювала людей. І навіть коли Запорізька Січ пішла під протекторат російської імперії, то до останнього Гард залишався оплотом вольності. І гайдамацькі повстання звідси йшли, люди базувалися тут ті, які були невдоволені політикою російської імперії. Це була найбільш віддалена від росії земля, і тут збігався такий люд, найбільш незгідний з колоніальною політикою. Ясна справа, що потім прийшов радянський союз, в 1975 році збудували місто атомників Южноукраїнськ — до речі, не на порожньому місті, а на половині села Костянтинівка, яке бульдозерами зрівняли з землею, і поставили це місто. Все це: радянський союз, атомна станція, 45 років минулого — по суті, це не є історія. Що таке 45 років в порівнянні зі століттями? Та історія — історія Гарду — є набагато глибша, і вона має свою ідентичність. Назва Южноукраїнськ або Південноукраїнськ, калька, якою його хочуть перейменувати, — це є колоніальна назва. Вона не має роду-племені, вона не має ніякого навантаження. Це відбиток етноциду, який проводився в 70-80 роках найдужче. І, на жаль, наші батьки теж під цей процес підпали. Але потрібно якимось чином подолати це.

— До речі, як налаштована громада щодо перейменування взагалі і назви Гард зокрема?

— Є певний супротив людей, які звикли до того, як було, і надто не думають, і не хочуть заглиблюватися. Навіть коли на сайті міста виставили на голосування варіанти назви міста — і виявилось, що крім Південноукраїнська, є ще варіант Гард, то в багатьох виникає зневага до якоїсь опозиції, до інакодумства, навіть страх порушити систему. А крім того, в цьому зацікавлена атомна станція, оскільки вона, по суті, не хоче визнавати помилки свого минулого, будемо говорити прямо: злочини радянських часів, коли цей проєкт по Олександрівському водосховищу, по затопленню урочища і острова, по Ташлицькій гідроакумулюючій станції — який був проштовхнутий-протиснутий попри позицію екологічних організацій. То, по суті, це ще одна проблематика, яку піднімає назва Гард. Атомна станція всіляким чином затирає інформаційні приводи, блокує. Тому, скоріш за все, вони будуть противитись і блокувати питання, які стосуються назви міста і збереження природи.

Результати голосування станом на вечір 10 липня 2022 року

«Розвиток туристичного сектору може стати майбутнім міста»

— Якщо підсумовувати, то це два такі найважливіші нюанси — історія і екологія — в питанні назви Гард. І третій момент — це те, що місто будувалось з прив’язкою до назви атомної станції. От вона була Южноукраїнська, то і місто так назвали — у 1987 році дали йому указом президії цю назву. Отже, є жорстка прив’язка. Але прив’язка до назви атомної станції не є аргументом, тому що навіть інші міста-супутники атомних станцій не мають її.

І атомна станція не вічна. За фахом я атомник, я цю проблематику знаю. Термін експлуатації блоків обмежений. На даний момент термін експлуатації найновішого блоку, який було збудовано в 1989 році, закінчився. Інші — ще раніше. В такому разі продовжують термін експлуатації: досліджують стан корпусу реактора — і роблять висновки. Але в будь-якому випадку ще 10-15, ну, 30 років — і далі невідоме майбутнє цього міста, воно може бути, як у Прип’яті. Що нам дасть Гард? Так це розвиток туризму. Тут дуже великий туристичний потенціал. Погляньте, поруч є село Мигія, де туризм розвинувся дуже сильно — рафтинг, кемпінг і все таке. У нас потенціал ще більший. І скелі високі, й історичний Гард — це все можна було б розвинути дуже сильно. То розвиток туристичного сектору може стати майбутнім Южноукраїнська, який може стати Гардом. Тому що, якщо буде Південноукраїнськ, — ця назва особливо не викликатиме якоїсь зацікавленості, в неї немає ніякого забарвлення, якоїсь самобутності, автентичності, взагалі хоч чогось: просто південні українці — шість областей у нас південних українців, 10 мільйонів людей. Немає унікальності. Якщо ж туристи чутимуть «Гард» — це викликатиме цікавість.Я чув, що дуже великий інтерес до тих міст, які перейменували, як-от: Горішні Плавні, там значно збільшився потік туристів. То є перспектива і в нашого міста

Просто приїхати насолодитися цими краєвидами — вже цього достатньо. Не говорячи про історичні прив’язки і легенди. Зараз вже їздять, але неорганізовано, без жодної користі для місцевого бюджету. Якби це можливо було якимось чином під офіційну складову підбити, то ці прибутки йшли б в кошторис міста. Це той аргумент, який люди ще до кінця не розуміють. Вони так звикли. Ми зараз доїдаємо оцю радянську спадщину.

Люди кажуть: от, ви не будували цю станцію чи місто, а ми будували, це наша історія. Оце якраз недоїдки, об’їдки, які ми доїдаємо. До того ж, це покоління звикло до того, що держава щось вирішила за них, вони самі не були ініціаторами цієї ідеї. А зараз важливе питання піднімається, і це означає, що люди мають стати свідомими, вони мають дивитись на перспективу, мають бути креативними. А радянський союз — це не про креативність, це «сказали — зробили». Якщо з Києва централізовано вказівка буде — отоді вони зроблять.Місцеве населення не звикло думати, звикло виконувати. Вони не мислять на перспективу

Інші аргументи, які я наводжу, — це економія часу і чорнил: назва Гард — коротка, лаконічна, це 4 літери, а не 17 на противагу Південноукраїнську, 1 склад, а не 6. Назва Гард містить в звучанні дух козацької фортеці, яка впродовж трьох століть боронила українців від ворожих набігів та боролась з окупаційною політикою російської імперії. Тому зараз актуальність назви Гард зростає в рази, в умовах війни з росією. Крім основного значення слова «гард» (козацька риболовецька споруда, від слова «городити»), може трактуватися як «стражник», «захисник» (із санскриту), «град», «місто» (з готської), «земля» (з германських мов).

— На своїх сторінках у соцмережах ви ведете просвітницьку роботу. Як реагують люди, вдається переконувати?

— Я не бачу, кого я переконав, але я бачу, як вигулькують люди, які за цю ідею і з якими ми потім контактуємо. Просто в місті ми не знаємо, хто є місцевою інтелектуальною елітою. Кілька людей я знаю, але є й інші люди, які зараз підключаються до питання.

— Є якась організація чи спільнота, яка бореться за зміну назви Южноукраїнська саме на Гард?

— Людей з активною позицією дуже мало. Хто б воював, виборював, на конфлікт ішов — такого немає. Більшість людей працюють на атомній станції чи в місцевих установах. Багато хто просто боїться, мені здається. Таку відкриту підтримку я відчуваю тільки від нашої директорки історичного музею Зореслави Клименко, яка вступилася за цю ідею і намагається її просувати. За нинішніми результатами голосування приблизно 50 на 50 підтримки двох варіантів назви — Гарду і Південноукраїнська.

— То перейменування точно буде, але ще не відома назва-переможниця?

— Так, перейменування точно буде, на це націлена міська рада. Питання тільки в тому, якою буде назва. Йдеться про зміну концепції міста і його майбутнього. Як назвеш — так і попливе. І нам вирішувати, яким буде обличчя нашого міста в майбутньому, яким ми лишимо його своїм дітям та онукам.

Читайте только лучшее: подпишитесь на Telegram-канал "Барометр".

© 2013-2020 информационный сайт "Барометр"
E-mail: [email protected]
Продукция сайта "Барометр" является его собственностью.

Публикация и использование материалов разрешено только при наличии активной гиперссылки на источник.

Редакция сайта может не разделять мнение автора и не несет ответственность за авторские материалы.

© 2013-2020 сайт "Барометр".
E-mail: [email protected]