Верховна Рада планує дозволити полювання на червонокнижних тварин із тепловізорами та безпілотниками
Проти мисливського законопроєкту №15431, який було зареєстровано в Парламенті в кінці липня, уже виступила Greenpeace Україна. Проєкт пропонує дозволити полювання із тепловізорами та безпілотниками, в період розмноження, а також — на деякі види тварин, які занесені в Червону Книгу України
Про це пише Рубрика.
У чому проблема?
В кінці липня у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт №15431 “Про мисливське господарство, полювання та стале використання мисливських тварин”. Природоохоронці розкритикували проєкт, натомість його автор назвав критику маніпуляціями.
Що пропонує законопроєкт?
Новий проєкт пропонує ввести електронний Єдиний мисливський реєстр, скасувати централізовані щорічні ліміти добування. Змінюється й те, хто вирішує, кому дати угіддя: це повноваження переходить від центральних органів до районних та обласних державних адміністрацій, а угіддя надаватимуть на 20 років з можливістю одноразового автоматичного продовження. Якщо на одне угіддя претендують кілька компаній — проводитимуть конкурс за прозорими критеріями.
Та є й інші положення, які викликають серйозне занепокоєння. У природозахисній організаціїї Greenpeace Україна звертають увагу на наступні запропоновані проєктом зміни:
можливість полювання на окремі види тварин, занесені до Червоної книги України;
використання під час полювання тепловізорів, приладів нічного бачення, безпілотників, а також низки інших засобів;
розвиток мисливського туризму як окремого напряму господарської діяльності;
можливість полювання у періоди, коли тварини розмножуються та народжують потомство;
запровадження категорії тварин, «небажаних для ведення мисливського господарства», до якої можуть потрапляти не лише дикі хижаки, важливі для функціонування природних екосистем, а й домашні тварини, які опинилися без нагляду.
Як коментують законопроєкт?
“Такі пропозиції суперечать самому принципу співіснування людини з дикою природою, який має ґрунтуватися передусім на збереженні біорізноманіття та гуманному ставленні до тварин”, — коментують у Greenpeace Україна. В організації додають, що використання дронів, тепловізорів та приладів нічного бачення надає мисливцеві значну технологічну перевагу та суттєво зменшує можливості тварини уникнути переслідування. Ще більше занепокоєння викликає перспектива полювання у період розмноження, коли тварини особливо вразливі, а виживання потомства безпосередньо впливає на відтворення популяцій.
“Українська природа сьогодні буквально бореться за виживання разом із країною. Війна знищує оселища, цілі екосистеми та популяції диких тварин, а нам у цей момент пропонують дати мисливцям більше можливостей для їхнього вбивства. Дрони, тепловізори, нічна оптика та полювання у період розмноження не мають нічого спільного зі «сталим використанням». Україні потрібне відновлення дикої природи, а не нові способи її експлуатації”, — наголошує Сергій Хара, кампейнер з біорізноманіття Greenpeace Україна.
Водночас Комітет з питань інтеграції України до ЄС, розкритикував законопроєкт як такий, що частково суперечить праву Європейського Союзу, міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та потребує суттєвого доопрацювання з метою врахування висловлених зауважень.
Що кажуть автори законопроєкту?
Ініціаторами є понад 40 народних депутатів, серед яких Ігор Марчук, Давид Арахамія, Олександр Корнієнко та інші. Після критики один з ініціаторів законопроєкту Ігор Марчук опублікував у Facebook розгорнутий коментар, у якому назвав основні звинувачення проти документа маніпуляціями.
Він стверджує, що дрони пропонують застосовувати лише для обліку чисельності диких тварин, а дозвіл полювання на самця козулі в період з 1 травня до грудня нібито не порушує “сезону тиші” (за українським законодавством, будь-яке полювання з 1 квітня по 15 червня має бути забороненим). Марчук також заперечує, що законопроєкт дозволяє полювання на червонокнижних тварин (втім насправді текст законопроєкта прямо суперечить чинному законодавству).
Яке рішення?
Україні потрібно переосмислити ставлення до полювання
До критики №1543 долучились зоозахисні організації — позицію “проти” висловили в UAnimals, а також в АЗОУ — Асоціації зоозахисних організацій України. Так, кілька днів тому АЗОУ навіть опублікували подяку одному з народних депутатів, який після розголосу відкликав свій підпис від законопроєкту. Його прикладу в АЗОУ радять послідувати також Давіду Ахарамії, Олександру, Корнієнку Олегу Бондаренко, Олександру Гойду, Павлу Халімону та Юрію Кісєлю — іншим політикам, які також лишали свої підписи під документом.
“Особливо дивно бачити під законопроєктом з такими положеннями підпис голови екологічного комітету Верховної Ради [про Олега Бондаренка — ред.]. Захист довкілля, охорона дикої фауни та розширення можливостей для вбивства диких тварин — це все-таки не зовсім одне й те саме”, — коментують в АЗОУ.
Greenpeace Україна вважає, що дискусія навколо мисливського законодавства має стосуватися не розширення способів і можливостей полювання, а поступової відмови від полювання заради розваги як застарілої практики.
Полювання для більшості сучасного українського суспільства не є необхідним способом забезпечення базових потреб. Натомість збереження біорізноманіття та здорових природних екосистем має безпосереднє значення для майбутнього країни.
Україна, яка прагне відновитися після руйнівної війни та рухається європейським шляхом, має посилювати охорону природи й забезпечувати відновлення видів та їхніх оселищ.
У природоохоронній організації закликають Верховну Раду України не підтримувати законопроєкт №15431 та натомість ініціювати й підтримувати законодавчі рішення і практичні проєкти, спрямовані на збереження, відновлення та відтворення дикої природи України.
Читайте тільки найкраще Telegram-канал "Барометр".