Що треба знати про хантавірус: чи є він в Україні під час війни і що робити
Хантавірус зазвичай переносять гризуни, але останній спалах, що стався на круїзному лайнері, був спричинений вірусом, що передається і між людьми.
“Рубрика” поговорила з епідеміологинею про те, які симптоми хантавірусу, як лікуватися, і чи варто хвилюватися про це в Україні.
У чому проблема?
Нова епідемія?
На початку квітня світ налякала нова хвороба, що “швидко поширювалася” — хантавірус (Andes Virus). Спалах захворювання зафіксовали на круїзному лайнері, який прямував з Аргентини до Кабо-Верде. На судні перебувало 147 осіб, троє людей загинули, ще щонайменше восьмеро було інфіковано.
Після майже 40 днів у морі 10 травня судно зайшло до порту Тенеріфе (Іспанія), де почалася масштабна міжнародна евакуація — в операції брали участь понад 20 країн, ВОЗ та ECDC, яка тоді офіційно визнала всіх пасажирів “high-risk contacts”.
Частину людей евакуювали спецрейсами та помістили в різних країнах під карантин і медичний нагляд. Пізніше у США, Франції та Швейцарії підтвердили позитивні вторинні випадки захворювання серед евакуйованих пасажирів. Ще один випадок зараження виявили 16 травня у Канаді — хворий також був пасажиром того самого лайнера (і вже перебував на карантині і мав легкі симптоми). Загалом станом на 18 травня було зареєстровано дванадцять випадків, у тому числі дев’ять підтверджених, два ймовірних та один непереконливий.
Попри заяви міжнародних організацій про контрольованість ситуації та дуже низький ризик для населення — ВООЗ наголосила, що зазвичай цей вірус передається від гризунів, але в цьому випадку він міг поширитися через “дуже близькі контакти” на борту круїзного лайнера — низка всіх цих повідомлень викликала занепокоєння серед українців. А раптом це тільки початок і Andes може стати новою пандемією, подібною до Covid-19?
Яке рішення?
Що кажуть епідеміологи?
На прохання “Рубрики” українська епідеміологиня, лікарка-інфекціоністка Юлія Бойко пояснює, як працює інфекція, чому спалах залишився локальним і які реальні ризики існують для людей поза межами цього випадку.
Як це працює?
Що таке хантавірус?
Хантавірус (Hantavirus) — це не один вірус, а ціла група вірусів, який включає приблизно 23 види, природним резервуаром яких є дрібні ссавці, переважно гризуни. Вперше його виявили у 1950-х роках в США, коли у кількох солдатів, що служили під час війни в Кореї, спостерігалися симптоми важкої пневмонії. Науковці помітили, що людина заражається через вдихання пилу, забрудненого виділеннями гризунів, через контакт зі слиною, сечею, фекаліями, і рідше — через укуси. Протягом 1980-1990-х років спалахи цього захворювання фіксували в різних частинах світу. Сьогодні фахівці продовжують досліджувати ці віруси, шукаючи нові способи профілактики та лікування.
Різні типи хантавірусів спричиняють різні клінічні форми:
Геморагічна гарячка з нирковим синдромом — характерна для Європи та Азії.
Хантавірусний серцеволегеневий синдром — характерний для Америк, саме ця форма часто є більш тяжкою.
Які тварини переносять хантавірус?
Кожен штам хантавірусів має свого “улюбленого” господаря. Джерелом хантавірусної інфекції є різні дикі мишоподібні гризуни, зрідка щури.
Ступінь небезпечності хантавірусів різниться:
Найтяжчі захворювання спричиняє вірус Hantaan, шо циркулює в природних осередках Далекого Сходу: в Японії, Китаї, росії, на Корейському півострові. Основним джерелом цього вірусу є смугаста польова миша.
На Корейському півострові виявляють випадки геморагічної гарячки з нирковим синдромом, спричиненої вірусом Seoul, джерелом якого є сірі та чорні щури. За тяжкістю проявів вірус Seoul займає середню позицію між Hantaan і Puumala.
Puumala виявлено у Фінляндії, Швеції, Бельгії, Франції, росії, Білорусії, Україні. Джерело інфекції — руда європейська полівка. Він зумовлює доброякісний перебіг; таке захворювання раніше називали епідемічною нефропатією. У Європі загалом найчастіше циркулює саме Puumala virus та Dobrava-Belgrade virus (тяжча форма), а також Saaremaa virus.
“Зараз у центрі уваги штам Andes virus, бо це майже єдиний хантавірус із рідкісною передачею від людини до людини”, — говорить епідеміологиня, лікарка-інфекціоністка Юлія Бойко.
Чому раніше в Україні про хантавірус майже не говорили?
На думку експертки, причин кілька:
По-перше, це не нова інфекція — хантавіруси давно циркулюють у Європі. В Україні ж вони трапляються рідко й переважно спорадично: щороку фіксують лише десятки випадків. Частину з них можуть і не діагностувати, адже на початкових етапах симптоми нагадують грип, лептоспіроз, COVID/ГРВІ, пієлонефрит.
По-друге, така захворюваність зазвичай не потрапляє в широкий інформаційний простір. Проте після COVID-19 суспільство гостро реагує на будь-яке слово “вірус”, тому медіа часто підхоплюють тему лише під час резонансних міжнародних історій (як у випадку круїзного лайнера).
Водночас профільні установи, зокрема Центр громадського здоров’я, періодично публікують інформаційні матеріали про хантавіруси, щоб підвищити настороженість лікарів і населення.
“Згідно з минулорічним звітом щодо інфекційної захворюваності в Україні, було зареєстровано 436 випадків за 2025 рік. Є офіційно підтверджувані випадки і в 2026 році, — розповідає епідеміологиня Юлія Бойко, — Це не означає «спалах», це звична для природно-осередкових інфекцій поодинока реєстрація”.
Наскільки хантавірус заразний?
Для більшості штамів людина не є джерелом інфекції для інших людей. Виняток — Andes virus, де передача можлива лише:
при дуже тісному контакті;
при контакті з виділеннями хворого;
зазвичай уже в період симптомів.
Тобто це не сценарій COVID, не аерозольне масове поширення. Крім того, у Центрі громадського здоров’я МОЗ України повідомили, що саме Andes virus не зафіксований на території України та не має умов для поширення в природному середовищі. Важливо, що в Україні відсутній природний резервуар цього вірусу (його єдиним підтвердженим носієм у природі є довгохвостий карликовий рисовий хом’як — гризун, який мешкає виключно у Південній Америці. А без місцевого резервуара стійке поширення вірусу неможливої.
“Міжлюдська передача — рідкісний виняток. Навіть у разі завезення вірусу хворою людиною (інкубаційний період може сягати 6 тижнів) подальша передача в побутових умовах є малоймовірною. Документально підтверджена лише обмежена передача при тривалому тісному контакті”, — зазначили в Центрі громадського здоровʼя.
Водночас Юлія Бойко відзначає, що в Україні, як і в більшості країн Європи, циркулюють інші хантавіруси, пов’язані з місцевими гризунами. Вони не пов’язані з Andes virus, але можуть спричиняти різні форми хвороби.
Зараження людини від гризунів відбувається контактним і повітряно-пиловим шляхами в разі вдихання сухих екскрементів інфікованих гризунів, потрапляння їх на ушкоджену шкіру і мікроушкодження слизових оболонок ока, носової і ротової частин горла, можливо — гортані й трахеї.
Також віруси можуть передаватися при безпосередньому контакті з гризунами (роботи із зоологічним матеріалом, укус щурів) або з інфікованими об’єктами навколишнього середовища (хмиз, солома, сіно), шо були заражені екскрементами мишоподібних гризунів. Можливе й зараження людини при вживанні продуктів, забруднених гризунами, які не піддавали термічній обробці (капуста, морква та ін.).
Хто в групі ризику?
В Україні захворюваність характеризується вираженою сезонністю. Із січня по травень випадки хвороби майже не трапляються — це пов’язано з різким скороченням чисельності мишоподібних гризунів узимку. Наприкінці травня захворюваність починає підвищуватися і сягає піку в червні-жовтні. Частіше хворіють чоловіки (70-90% хворих) найбільш активного віку (від 16 до 50 років).
Найбільший ризик мають:
військові в польових умовах;
мешканці сіл;
працівники складів, зерносховищ;
лісники;
фермери;
люди, які прибирають старі сараї, підвали, покинуті будівлі;
туристи в лісових будиночках.
“Для України це особливо актуально через війну: окопи, бліндажі, руїни, погіршення санітарних умов теоретично можуть підвищувати ризик контакту з гризунами”, — зазначає епідеміологиня Юлія Бойко.
Які симптоми хантавірусу?
Спочатку симптоми неспецифічні: гарячка, сильний головний біль, біль у спині, ломота, слабкість, нудота. З специфічних симтомів може з’явитися почервоніння шкіри обличчя, шиї, верхньої третини тулуба (симптом капюшона).
Далі залежить від форми:
Геморагічна гарячка з нирковим синдромом: ураження нирок, зниження діурезу, кровоточивість, геморагічний синдром.
Серцево-легеневий синдром (кардіопульмонарний синдром): задишка, набряк легень, гостра дихальна недостатність, шок.
Наскільки це небезпечно?
Все залежить від штаму збудника. Наприклад, Puumala має низьку летальність (<1%); Dobrava — до 10-15%. Якщо говорити про Andes та деякі інші американські варіанти — до 30-40% у тяжких випадках.
“Але це не означає масову летальність, бо випадки рідкісні й локальні”, — наголошує Юлія Бойко.
Експертка додає: після перенесеної хвороби формується тривалий імунітет, повторні випадки не описані. А у дітей хвороба часто перебігає сприятливо, іноді навіть безсимптомно. Імунітет після контакту з одним видом хантавірусу може частково захищати і від інших його різновидів хантавірусів.
Як діагностують хантавірус? Чи можуть це робити в Україні?
Інкубаційний період хантавірусної інфекції може тривати від 7 до 46 днів, але найчастіше симптоми з’являються через 2–4 тижні після зараження. Саме тому люди часто пов’язують погіршення самопочуття з контактом із гризунами або перебуванням у потенційно небезпечних місцях.
Водночас можливості для діагностики хантавірусу в Україні є. Для підтвердження інфекції використовують ПЛР-дослідження та серологічні аналізи — тобто визначення антитіл до вірусу. Важливу роль також відіграє епідеміологічний анамнез: лікарі з’ясовують, чи контактувала людина з гризунами або чи перебувала в умовах, де могло статися зараження. Разом із клінічною картиною це допомагає запідозрити хантавірусну інфекцію.
За словами експертки, українські референс-лабораторії мають можливість підтверджувати такі випадки, хоча це не рутинний “експрес-тест” у приймальному відділенні лікарні.
Лікування і вакцина від хантавірусу
Лікування здебільшого спрямоване на підтримку організму та життєво важливих функцій. У тяжких випадках уражатися можуть, зокрема, нирки — тоді пацієнтам може знадобитися гемодіаліз, тобто підключення до апарату “штучної нирки”. Також лікарі контролюють баланс рідини в організмі та, за потреби, забезпечують респіраторну підтримку.
При легкому перебігу хвороби основою лікування є ліжковий режим і симптоматична терапія (зниження температури тіла, щедре пиття, тощо)
Специфічних противірусних препаратів, які б діяли саме проти хантавірусу, наразі не існує. Так само немає і вакцини для масового застосування в Україні чи країнах ЄС. Саме тому, наголошує Юлія Бойко, важливо уважно ставитися до свого стану здоров’я: якщо людина почувається погано, не варто “гратися в героя”, який за будь-яку ціну йде на роботу. Нехтування симптомами та запізніле звернення до лікаря можуть призвести до ускладнень і серйозно зашкодити здоров’ю.
Профілактика хантавірусу
Профілактика захворювання передбачає знищення гризунів і захист людей від контакту з гризунами або предметами, забрудненими їхніми виділеннями.
У населених пунктах, розташованих поблизу лісу, необхідно зберігати продукти на складах, захищених від гризунів.
Територію біля житла слід звільняти від чагарників, бур’яну.
У літніх таборах та на туристичних базах треба обирати місця, не заселені гризунами, вільні від чагарників і бур’яну. Сміттєві ями в цих випадках, а також на фронті, потрібно розміщувати не менше ніж на 100 м від наметів або бліндажів.
В Центрі громадського здоровʼя радять:
Уникати контакту з гризунами та їхніми виділеннями. Не чіпати тварин, їхніх гнізд чи екскрементів.
Не здіймати пил у старих або закинутих приміщеннях — він може містити вірус. Ступати треба обережно. Замість підмітання — прибирати вологим способом.
Зберігати їжу у герметичних контейнерах. Так до них не дістануться гризуни.
Уникати ночівлі просто неба в лісах чи місцях, де можуть бути заражені гризуни. На природі використовувати намет із захисною сіткою та дотримуватися гігієни рук і продуктів.
Дезінфікувати поверхні в приміщеннях, де бачили гризунів. Використовувати спиртовмісні або інші ефективні антисептики для обробки підлоги, столів та інших місць, де могли бути виділення тварин.
“Це реально ефективніше за будь-яку «паніку». Хантавірус — не привід панікувати, а нагадування про важливість епідеміологічної настороженості, санітарної культури та раннього звернення до лікаря. Боятися треба не самого слова «вірус», а недооцінки реальних факторів ризику — контакту з гризунами, самолікування і запізнілої діагностики”, — підсумовує Юлія Бойко.
Читайте тільки найкраще Telegram-канал "Барометр".