“Слуги народу” вимагають для себе державну охорону

Група народних депутатів зі “Слуги народу” на чолі з Владленом Неклюдовим зареєструвала проєкт закону щодо надання державної охорони парламентарям у разі загрози життю та здоровʼю парламентарів.

Проєкт вже викликав бурхливі обговорення у соцмережах, де дописувачі пропонують “відправляти на фронт” парламентарів, а “не витрачати державні кошти на їхню охорону.

Повідомляє LB.ua.

Що пропонують нардепи?

До великої війни державну охорону в Україні надавали президенту, спікеру та першому віцеспікеру парламенту, прем’єру, головам Конституційного та Верховного судів, генпрокурору, міністру закордонних справ, а також членам їхніх родин, які проживають разом з ними або їх супроводжують.

У березні 2022 року парламент вніс зміни до Закону “Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб”, додавши до переліку міністра оборони і заступника голови ВР. Також у законі прописали, що державну охорону у разі наявності загрози життю чи здоров’ю можуть надавати народним депутатам, членам уряду, секретарю РНБО, головнокомандувачу ЗСУ, представникам іноземних держав та міжнародних організацій, які перебувають на території України.

Рішення щодо доцільності держохорони ухвалює президент.

Член парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський (“Слуга народу”) звернув увагу, що на практиці в законі про статус народного депутата України та в законі про охорону держвлади немає чітких норм, за якими нардепам може бути надана така охорона. Тому чинне законодавство потребує уточнення.

Тим паче депутатів шокувало вбивство колишнього голови Верховної Ради Андрія Парубія. Тоді ж нардеп Володимир Арʼєв (“Європейська солідарність”) повідомив, що ексспікер за пів року до смерті просив Управління державної охорони (УДО) надати йому держохорону. На що в УДО нагадали, що “після припинення повноважень зазначені посадові особи забезпечуються державною охороною протягом одного року” (Парубій був головою ВР до 2019 року).

Про що законопроєкт?

Наразі ж члени зі “Слуги” на чолі з Владленом Неклюдовим пропонують чітко прописати можливості забезпечення держохороною народних депутатів України “у разі наявності реальної загрози їх життю та здоров’ю”.

У пояснювальній записці до проєкту його автори зазначили, що “останнім часом, на жаль, стали поширюватися випадки посягання на життя та здоровʼя окремих посадових осіб”. Зокрема, згадуються резонансні вбивства депутатки VII скликання Ірини Фаріон у 2024 році, співробітника СБУ, полковника Івана Воронича, колишнього спікера та чинного нардепа Андрія Парубія у 2025 році.

У разі надходження до комітету інформації про наявність реальної загрози життю чи здоров’ю депутата рішення про надання охорони розглядається комітетом невідкладно на його засіданні, пропонується в законопроєкті.

Голова Верховної Ради також зможе самостійно звернутися з поданням до президента щодо забезпечення безпеки такого нардепа.

Мотивація нардепів

Головний автор проєкту Владлен Неклюдов (“Слуга народу”) у спілкуванні з LB.ua наголосив, що ініціював проєкт саме після вбивства Андрія Парубія.

“Він був дуже скромною та вихованою людиною. Його вбивство шокувало всіх. Але всі народні депутати абсолютно незахищені, хоча це також категорія “А” держслужбовців. Тому я порушив це питання, щоб народний депутат мав можливість у разі необхідності отримати охорону. Бо якщо будуть один по одному вбивати нардепів і влада не буде реагувати, це стане загрозою для законодавчої системи”, — наголосив він.

Неклюдов визнає, що надання державної охорони нардепам у разі потреби коштуватиме додаткових витрат з бюджету.

“Але мова не про всіх депутатів. А виключно в окремих випадках. Тому це не потребуватиме значних коштів”, — вважає Неклюдов.

LB.ua звернувся із запитом до УДО щодо витрачених коштів на забезпечення охороною посадовців, відповідно до закону, та, зокрема, нардепів, яким вже надається така охорона. На момент публікації матеріалу відповідь ще не надійшла.

Хоча у спілкуванні з LB.ua Федір Веніславський наголосив, що не пригадує жодного чинного нардепа, якому б надавали держохорону.

У відкритих джерелах такої інформації також немає. Окрім згадки, як ще у 2019 році група народних депутатів від вже забороненої проросійської партії ОПЗЖ зверталася з колективним проханням про надання державної охорони для 11 осіб. Серед них були Нестор Шуфрич (перебуває під арештом в СІЗО), Тарас Козак (втік до Росії), Василь Німченко, Юрій Загородній, Олександр Колтунович, Олег Волошин (втік до Росії), Сергій Дунай, Вадим Столар, Ігор Абрамович, Наталія Приходько та Олександр Пономарьов.

Тоді нардепи пояснювали це тим, що СБУ нібито залучає радикальні угрупування та проводить незаконні оперативно-слідчі заходи проти народних обранців.

Крім колективного звернення ОПЗЖ, було зафіксовано два звернення про держохорону від колишнього представника “Слуги народу” Євгенія Шевченка, який нині також перебуває під слідством за підозрою у держзраді.

У жовтні 2019-го він звертався до президента, повідомивши про погрози з боку “радикально налаштованих націоналістів та інших невстановлених осіб”. А в червні 2020-го він надіслав листа на ім’я керівника Офісу президента з позначкою “терміново”, мотивуючи прохання тиском, який нібито почався після його публічної критики міністра внутрішніх справ.

Консенсус з опозицією

Ще один співавтор проєкту Андрій Клочко (“Слуга народу”) у коментарі LB.ua додав, що проблема із захистом “дійсно є актуальною, особливо під час воєнного стану, коли загроза життю політичних діячів, народних депутатів України може бути абсолютно реальною”.

“Проєкт пропонує прозорий, простий механізм, яким чином посилити безпеку нардепа у разі, коли є обґрунтовані підстави вважати, що його життю загрожує небезпека. І як показує практика, такі загрози зазвичай більш актуальні для представників опозиції. Коли опозиційний депутат заявляє про певні погрози, то влада в першу чергу має бути зацікавлена в тому, щоб він отримав надійний захист”, — наголосив Клочко.

На думку Вікторії Сюмар (“Європейська солідарність”), доцільніше б було прописати у проєкті закону право нардепа подавати клопотання про охорону не до президента, а до СБУ.

“А якщо це (надання охорони) стосуватиметься політичного супротивника президента? Всім мають займатися професіонали, тим паче — оцінювати ризики життю”, — каже Вікторія Сюмар.

За словами Федора Веніславського, поки що оборонний комітет не визначився з часом та датою розгляду проєкту закону.

Читайте только лучшее: подпишитесь на Telegram-канал "Барометр".