Про це пише Рубрика, посилаючись на результати опитування КМІС щодо ставлення українців до трьох моделей мовної політики.
Соціологи запропонували респондентам три варіанти, умовно названі:
Стратегічна українізація – підхід, який передбачає зміцнення української мови у державних і освітніх сферах, але без тиску на побутове використання російської мови. Заохочується поступове поширення української мови у медіа, інтернеті та книговиданні.
Радикальна українізація – заборона використання російської мови в усіх сферах та примусовий перехід російськомовних громадян на українську.
Прихована русифікація – формально демократичний підхід із вибором мови навчання або офіційного спілкування у регіонах, що фактично сприяє поширенню російської мови.
Найбільш підтримуваним виявився варіант стратегічної українізації:
53% громадян повністю його підтримують,
ще 34% — скоріше підтримують.
і лише 10% назвали цей підхід неприйнятним.
Це єдиний варіант, що отримав підтримку у всіх регіонах та серед обох мовних груп – українськомовних і російськомовних.
Варіант радикальної українізації, який передбачає заборону російської мови у всіх сферах, отримав:
63% підтримки,
але водночас 32% громадян його категорично відкидають. Особливо негативно до нього ставляться на Сході та Півдні країни.
Третій варіант – прихована русифікація, що передбачає формально демократичний вибір мови у регіонах, але фактично сприяє поширенню російської, – знайшов підтримку лише у 54% респондентів, але лише 21% вважають її повністю прийнятною. Противники складають 39%. Варіант не є консенсусним, оскільки підтримується переважно на Сході та Півдні, а на Заході більшість його відкидає. Серед українськомовних громадян думки розділилися порівну.
Опитування показало, що стратегічна українізація забезпечує консенсус між регіонами та мовними групами. Підтримка цього підходу коливається від 81% на Півдні до 90% на Заході, а серед російськомовних і українськомовних – від 83% до 88%.
“Єдиний варіант, який об’єднує громадян і сприяє розвитку української мови, – стратегічна українізація. Він дозволяє зберігати статус української як єдиної державної мови, основну роль в освіті та водночас толерантно ставитися до російськомовних громадян”, зазначив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.
Читайте только лучшее: подпишитесь на Telegram-канал "Барометр".