Барометр “Іскандери” та перший удар з “касетами”: яка загроза нависла над Харковом і як її позбутися

“Іскандери” та перший удар з “касетами”: яка загроза нависла над Харковом і як її позбутися

Просмотров: 303
25 Липня 2024, 14:27

російські війська вчора протягом дня активно атакували Харків балістикою. При цьому вперше росіяни застосували для атаки на місто ракету з касетним боєприпасом. Не виключено, що ворог змінив тактику і тепер для харків’ян є загроза, того що “Іскандери” рф почне застосовувати куди частіше.

Детальніше про те, яка загроза нависла над Харковом і як вирішити проблему – в матеріалі РБК-Україна нижче.

Про удари по Харкову “Іскандерами” та ракетою з касетним боєприпасом
25 липня ворог з періодичністю застосовував 5 балістичних “Іскандерів”, одна з ракет мала касетну бойову частину. Так, перший обстріл стався о 5:00, коли РФ випустила дві ракети. Згодом, о 12:15, окупанти завдали подвійного ракетного удару по Харкову, а близько 14:20 сталася третя атака. Вже після 17:00 стався черговий удар – ворожа авіація скинула КАБ. Як стало відомо, керована авіабомба зруйнувала будинок бізнесмена й волонтера Юрія Сапронова. Внаслідок вибуху є легкопоранені. Самого бізнесмена не було вдома у момент “прильоту”, у Facebook він оприлюднив фото, де з котом стоїть на тлі зруйнованого будинку.

Мер Харкова Ігор Терехов звернув увагу, що ворожі атаки сталися після відносно тривалого затишшя. За його словами, “до цього дня в місті був певний спокій”, але все одно “відчувалася напруга”.

Загалом внаслідок атак були влучання не лише у приватний будинок, а також в офісні будівлі, де розташовувався гуманітарний центр розмінування швейцарської фірми, також були пошкоджені й автівки цієї організації. Крім того, під ударом було і промислове підприємство. Особливістю цієї атаки стало те, що росіяни завдали повторного удару по місцю, де вже був “приліт”, але вже ракетою з касетним боєприпасом. Начальник ГУНП у Харківській області Володимир Тимошко заявив, що цей удар було завдано навмисно, аби завдати як найбільшої шкоди ДСНС, медикам, поліції. Втім, правоохоронці та рятувальники покинули місце атаки РФ за 10 хвилин до повторного обстрілу.

“Однак, вони (росіяни, – ред.) вдарили касетою, касета розлетілась по значній площі й були поранені люди, які проходили просто повз приватне підприємство по вулиці, або перебували у приватному секторі, розташованому поруч”, – розповів Тимошко.

Загалом за день у місті внаслідок ворожих ударів постраждали 12 людей.

РФ переключилася з С-300 на “Іскандер”? Як розв’язати проблему
Військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко в коментарі РБК-Україна сказав, що наразі Харків не може протидіяти “Іскандерам”, тому що в місті відсутня ППО, яка може збити балістичні ракети.

“Іскандери” вони почали в першу чергу використовувати тому, що раніше вони Харків обстрілювали з С-300. Але ці ЗРК зараз знаходяться в зоні ураження M142 HIMARS. І в Бєлгородській області один із таких комплексів, який постійно обстрілював Харків, був знищений. Отже, росіяни перейшли до використання “Іскандерів”. В них значно більша дальність польоту ракети і тому вони можуть найближчим часом перейти виключно на обстріл Харкова або “Іскандерами” або північнокорейськими KN-23, які є аналогом 9М723″, – каже Коваленко.

На його думку, загроза для Харкова, безумовно, зросла. Оскільки ворог вдався до терору харків’ян тепер і з використанням ракет із касетною бойовою частиною. Він пояснює, що таке озброєння взагалі яка використовується для того, аби завдати ураження великому скупченню людей або техніки.

“Наприклад, польовий табір або якась стоянка автомобільного транспорту, техніки військової тощо. Бо касетна бойова частина б’є не точково, а по великій площі. Там приблизно 1,5-2 й навіть більше кілометрів залежно від висоти, де розкривається ця бойова частина. І вона б’є по площі, охоплюючи як будівлі, так і людей, які там знаходиться”, – зазначає Коваленко.

Він зауважує, якщо таку ракету використовують по місту, по населеному пункту, то це є однозначно терористичним актом. Тому що мета такого удару – вбити якомога більше цивільних, які будуть знаходитися в зоні ураження, і пошкодити цивільні об’єкти та інфраструктуру. Оскільки там, куди прилітають ці суббоєприпаси, є великий ризик виникнення пожеж.

Експерт звернув увагу, що по Одесі, наприклад, вже такий прилітав такий касетний “Іскандер” і не один раз. Він нагадав балістичний удар РФ по Трасі здоров’я 29 квітня. Тоді ворог поцілив по цивільній зоні для прогулянок та заняття спортом, внаслідок чого десятки людей отримали поранення, були жертви.

“Тому я думаю, що росіяни продовжать цю практику, розуміючи, що С-300 нам використовувати ризиковано. Як з цим боротися? Збивають балістичні “Іскандери” Patriot. Але Patriot не поставлять в Харкові допоки там не буде сформована повноцінна ешелонована ППО, а це досить складний процес”, – підсумував Коваленко.

Нагадаємо, що Харків через безпосередню близькість до кордону з РФ постійно піддається ворожим обстрілам. Росіяни застосовують дрони, ракети та авіабомби для ударів по місту. Втім, ще нещодавно місцева влада відмічала значне зниження ударів окупантів з С-300. Таких обстрілів стало менше після того, як західні партнери дали “зелене світло” для ударів їх зброєю по території Росії. Але наразі йдеться лише про прикордонні області, зокрема Бєлгородську. При цьому Україна активно наголошує на необхідності бити і в тилові райони РФ, аби знизити можливості противника і надати належний захист українським містам.

Під час підготовки матеріалу використовувалися дані: заяви мера Харкова Ігоря Терехова та начальника поліції Харківської області Володимира Тимошка, Facebook-сторінка харківського бізнесмена й волонтера Юрія Сапронова, прес-служба ДСНС, місцеве видання “Думка” та ексклюзивний коментар військово-політичного оглядача групи “Інформаційний спротив” Олександра Коваленка.

Читайте только лучшее: подпишитесь на Telegram-канал "Барометр".

© 2013-2022 інформаційний сайт "Барометр"
E-mail: [email protected]
Продукція сайту Барометр є його власністю. Публікація та використання матеріалів дозволено лише за наявності активного гіперпосилання на джерело.

Редакція сайту може не розділяти думку автора та не несе відповідальності за авторські матеріали.

© 2013-2022 сайт "Барометр".
E-mail: [email protected]