“20 тис. грн за працівника”. У Раді зареєстрували законопроєкт про “економічне бронювання”

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №11331 “Про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки”, який передбачає концепцію економічного бронювання військовозобов’язаних від мобілізації.

Про це 12 червня повідомив голова парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха у Facebook.

“У законі ми заклали концепцію “економічного бронювання”, яка дозволить зберегти для економіки важкозамінних спеціалістів”, – повідомив Наталуха.

За його словами, концепція працюватиме так:

Кожен субʼєкт господарювання, який сплачує підвищений військовий збір 20 тис. грн на місяць за працівника, має можливість його забронювати.
Сплату підвищеного збору здійснює не працівник, а сам бізнес. Він сам визначає, хто для нього найбільш критичний, і підтверджує це відповідними податками.
Бронювання поширюється на кожен суб’єкт господарювання, що нівелює проблему, наприклад, із неможливістю броні для представництв міжнародних компаній чи ФОП. Вони можуть забронюватися, якщо підтвердять реальне ведення діяльності протягом останнього року.
Відсоткову межу заброньованих і процедуру визначатиме Кабінет Міністрів.
Як наголосив Наталуха, механіку сплати підвищеного військового збору окреслено в пов’язаному законопроєкті №11332 “Щодо особливостей сплати воєнного збору за бронювання військовозобов’язаних”.

Він додав, що незабаром подадуть два альтернативні законопроєкти, які міститимуть:

модель із бронюванням за рівнем зарплати більш ніж 35 тис. грн,
також змішану модель – 35 тис. грн зарплати для найманого працівника, 20 тис. грн військового збору для ФОП.
“Ці законопроєкти – результати піврічної роботи величезної команди людей, яка невпинно, 24/7, проводила консультації, моделювала різні сценарії й вела діалог як з урядовцями, так і з бізнесом”, – повідомив Наталуха.

КОНТЕКСТ
У березні 2024 року прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що Кабмін напрацьовує “справедливіший” підхід до бронювання військовозобов’язаних з урахуванням рівня заробітної плати, податкового навантаження і впливу на економіку.

Розроблення “справедливого механізму” бронювання працівників підприємств, які підпадають під військовий призов, анонсував і президент Володимир Зеленський.

У Кабінеті Міністрів України розробляли ідею бронювати від мобілізації українців, які сплачують у бюджет у вигляді податків не менше ніж 6 тис. грн на місяць, повідомляв заступник міністра цифрової трансформації з розвитку ІТ Олександр Борняков.

За даними “Української правди”, Офіс президента України та ініціативна група у Верховній Раді по-різному бачать критерії для економічного бронювання від мобілізації: “Або це податки із зарплати в щонайменше 30–35 тис. грн, або 20 тис. грн доплати за працівника щомісяця”.

8 травня лідер “Слуг народу” у ВР Давид Арахамія заявив, що зараз розглядають дві моделі економічного бронювання. “Одна модель – [відштовхуватися] від мінімальної зарплати, яка має сплачуватися, щоб податки із цієї зарплати [становили] 35 тис. грн, вистачало на мінімальну зарплату, на утримання бійця. А інша модель – коли у вас є квота, безвідносно до якої ви від індустрії працюєте”, – сказав Арахамія. Він вважає, що в дискусіях з’явиться “якась модель, яка викликає найменше обурення”.

30 травня джерело “РБК-Україна” в Офісі президента заявило, що в ОП відмовилися від ідеї економічного бронювання. “Генштаб побоюється, що економічне бронювання не розв’яже проблему з нестачею кадрів, буде сприйнято як офіційний відкуп від мобілізації і лише спричинить негативну реакцію в армії”, – написало видання.

Читайте только лучшее: подпишитесь на Telegram-канал "Барометр".