Стартували вибори до Європарламенту: яких результатів чекати та що вони значать для України

У четвер у країнах Європейського Союзу стартують вибори до Європарламенту, що триватимуть 6−9 червня. На них оберуть 720 членів Європейського парламенту, які представлятимуть близько 400 мільйонів виборців з 27 держав-членів ЄС.

Наступні п’ять років парламентарі прийматимуть рішення щодо нових законів в Євросоюзі, затверджуватимуть бюджет, контролюватимуть фінанси й усі інституції ЄС.

Нині в Європарламенті 705 місць, але на цих виборах кількість зросте до 720 — мають пропорційно між країнами розподілити частину місць, що займали депутати від Сполученого Королівства, які після Брексіту не беруть участь у виборах, розповідає “Суспільне”.

Якого результату чекати

Видання Politico відстежує національні тенденції щодо прогнозів, як розподіляться місця в Європарламенті наступного скликання. Натепер проєвропейські партії все одно матимуть більшість. Два найбільших блоки — Європейська народна партія (EPP) та Прогресивний альянс соціалістів і демократів (S&D) продовжують утримувати більшість і попередньо мають 176 і 144 місць з 720 відповідно.

Також очікується, що праві та євроскептичні партії зміцнять позиції за рахунок центристських партій. Група Європейських консерваторів і реформістів (ECR) має стати четвертою за величиною в парламенті й отримати 72 місця. Для них це буде суттєвим приростом здебільшого завдяки ультраправій партії “Брати Італії”, яка входить до складу цієї європейської групи. Під керівництвом Джорджії Мелоні (прем’єр-міністрки Італії — ред) “Брати Італії” стали однією з найпопулярніших партій в країні і їхній успіх на національних виборах може допомогти отримати більшу кількість місць ECR. Аналогічно, ультраправа група “Ідентичність і демократія” могла б збільшити присутність до 66 місць, значною мірою завдяки партії “Альтернатива для Німеччини”​​, яка входила до цього об’єднання, але 23 травня її з нього виключили, тож тут прогнози місць можуть змінитися.

Ультраправі партії й вплив на підтримку України

Ультраправі партії в Європі протягом останніх років набирають популярності та, відповідно, очікують більше місць і в Європарламенті. Приміром, у 2017 році “Альтернатива для Німеччини” (AfD) стала третьою за величиною в німецькому парламенті. У 2018-му партія “Ліга” (Lega) увійшла до коаліційного уряду в Італії. Ще через рік, Віктора Орбана — лідера ультраправої партії “Фідес”, переобрали на четвертий термін на посаді прем’єр-міністра Угорщини.

Ці партії, по-перше, обіцяють виборцям боротися на рівні Європарламенту з міграційними процесами в ЄС. Наприклад, 29 квітня представник від нідерландської “Ідентичності та демократії” Андерс Вістісен заявив, що “Брюссель став болотом, де бюрократи збираються використовувати своє бачення європейської федералістської супердержави” і він планує це зупинити, а його передвиборча обіцянка — звільнення 10 000 єврочиновників: “Я хотів би почати з вас, Урсула фон дер Ляєн (президентка Єврокомісії — ред.). Під вашим керівництвом мільйони нелегальних мігрантів потрапили на наш континент”, цитує “Суспільне”.

По-друге, вибори до Європарламенту проходять на тлі протестів фермерів в ЄС, що виступають проти “Зеленого курсу” і заявляють, що певні європейські екологічні й кліматичні норми (податок на вуглець, заборону використання пестицидів, обмеження викидів азоту) це — знищення сільського господарства. Ці протести підтримують ультраправі партії, або почасти, організовують їх, як-от, наприклад, в Польщі. Вони, зокрема, обіцяють боротися і з екологічними нормами (і так отримати додаткові голоси на виборах від аграріїв), і, наприклад, покласти край “зерновій угоді” та припинити безмитну торгівлю з третіми країнами, зокрема з Україною — через це європейські фермери також виходили на протести, а частина країн — Румунія, Польща, Угорщина, Словаччина, на рівні урядів намагалися вводити заборони або обмеження імпорту українського збіжжя.

Проте, президентка Європарламенту Роберта Мецола в інтерв’ю “Суспільному” заявляла, що кризу з протестами в наступному скликанні парламенту будуть вирішувати, а речник ЄС Петер Стано запевнив, що попри збільшення популярності правих партій у Європі, підтримка України залишиться незмінною: “Це зобов’язання, взяте на себе всіма країнами-членами. Багато ініціатив зараз дійсно приносять результати. Наприклад постачання боєприпасів в Україну. Нещодавно ми схвалили створення спецфонду для підтримки України. Ми просуваємося в питанні використання заморожених російських активів, 90% з яких підуть на військову підтримку України”.

Втручання Росії у вибори

У квітні Бельгія розпочала розслідування щодо ймовірного втручання Росії у майбутні вибори до Європарламенту. Це сталося після того, як чеська влада поділилася розвіданими, що вказують на проросійські шпигунські мережі, які діють у кількох європейських країнах, у тому числі в Бельгії. Основною метою цих мереж є просування проросійських кандидатів до Європарламенту, щоб послабити підтримку України з боку ЄС.

Прем’єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо підкреслив, що російські агенти нібито причетні до того, що пропонували депутатам Європарламенту гроші за підтримку проросійських наративів.

“У контексті європейських виборів бачимо, що відбувається кампанія проти України. І загалом проросійська пропаганда намагається скомпрометувати ЄС. У нас є деякі рішення захисту — Закон про цифрові послуги, Закон про цифрові ринки. У перспективі маємо побачити, звідки надходять ці втручання. Чи з-за меж Європейського Союзу, чи зсередини ЄС, чи є політики, які використовують їх щоб підбурити більше людей до екстремізму”, — розповіла “Суспільному” Роберта Мецола.

Читайте только лучшее: подпишитесь на Telegram-канал "Барометр".