Скандал із цензурою: офіс президента насаджував в Укрінформі “темники”, як за часів Кучми-Медведука
У період керівництва державним інформаційним агентством “Укрінформ” Олексієм Мацукою контроль над ним здійснював офіс президента України. При цьому в редакційній політиці було порушено баланс об’єктивності, запроваджувалися елементи цензури, фактично – “темники”, подібні до проявів прямої цензури ЗМІ часів Кучми-Януковича. Через розголос і тиск західних партнерів МКІП звільнив Мацуку та призначив натомість полковника ЗСУ Сергія Череватого.
Як передає “Новинарня“, про це йдеться в статті “Української правди”. Публікація від 29 травня має назву “Всі свої. Як Офіс президента бере під контроль Укрінформ”.
Нагадаємо, колишній засновник інформагентства “Новости Донбасса” Олексій Мацука з 2020-го до 2023 року працював шеф-редактором державного телеканалу “FreeДОМ”, який створили на базі каналу іномовлення UATV, демонстрував особливу прихильність до нинішньої влади з початку каденції Володимира Зеленського. Мацука заперечував патріотизм у журналістиці та говорив про необхідність створити ще один державний російськомовний телеканал “Дом-2”. 9 листопада 2023 року він за вказівкою офісу президента був призначений на посаду гендиректора агентства “Укрінформ”, а травня 2024 року – усунутий з посади.
“Сам медійник не приховував свої зв’язки з ОП. У розмовах із колективом агенції він часом повторював: “меня офис назначил”. А коли не вдавалося виконати завдання Банкової, міг обмовитися: “они меня повесят”. Одного разу це прозвучало, коли Мацуці не вдалося запросити в пресцентр Укрінформу всіх міністрів для річного звіту про роботу”, – пише “Українська правда”.
За інформацією видання, на посаді в державній інформагенції Мацука “майже щодня поширював у редакційних чатах теми, які “бажано висвітлювати”, а також, як “краще пояснювати” політичні, військові та міжнародні події. Простіше кажучи, “темники”. Творчі редакції також отримували списки експертів з контактами, до яких варто звертатися при підготовці новинних і аналітичних матеріалів”.
“На одній з перших планірок Мацука запитав, навіщо ми опублікували, на його думку, “піарний” блог тодішнього командувача Об’єднаних сил генерала Сергія Наєва. Він довго обурювався. А потім наказав погоджувати з ним усі блоги, статті, інтерв’ю”, – пригадує під час спілкування з “УП” один з учасників планірки.
Це сталося за тиждень після того, як стало відомо, що в Міністерстві оборони розглядають можливість звільнення трьох командувачів ЗСУ, серед яких був і Наєв.
Згодом відеовідділу “Укрінформу” намагалися заборонити публікувати в YouTube контент із соцмереж колишнього командувача Об’єднаних сил.
“Ми отримали від головного редактора мультимедійної редакції Кирила Євсєєва (представник команди Мацуки) вказівку: припинити публікацію і більше не ставити відео зі сторінки Наєва. Коли запитали чому, у відповідь почули: “Деякі військові готуються до виборів, тому не треба їх піарити”. На всі наші уточнення, Євсєєв лише відгаркувався: “Не сперечайтеся і просто виконайте прохання”. Ми, звісно, проігнорували таку вказівку”, – розповідає один із колишніх працівників відділу.
Так само нові керівники просили не поширювати в соцмережах агентства контент колишнього головкома Валерія Залужного. SMM-відділ не виконував таких “прохань”.
Під кінець минулого року напруга між менеджментом і колективом досягла свого піку, пише “УП”.
“За словами співрозмовників “УП” серед працівників Укрінформу, на початку грудня 2023 року Мацука особисто відправив регіональній редакції файли з рекомендаціями, які теми треба висвітлювати кореспондентам в областях, у кого брати коментарі, а в кого не бажано.
“Українській правді” вдалося ознайомитися з документами для регіонів, які надсилав колишній гендиректор агентства.
Майже в кожному файлі була колонка “небажані спікери” з переліком людей, організацій, місцевих політиків, коментарі яких не треба використовувати в матеріалах.
Загальна тенденція, яка спостерігається в усіх документах: серед “небажаних спікерів” – опозиційні до нинішньої влади діячі”, – ідеться в статті.
Перелік тем, спікерів і небажаних спікерів у Львівській області:
Перелік тем, спікерів і небажаних спікерів у Івано-Франківській області:
Перелік тем, спікерів і небажаних спікерів у Дніпропетровській області:
Українські журналісти зі стажем звертають увагу на те, що такі вказівки на “небажаних спікерів” нагадують “темники” адміністрації президента Кучми 2001-2004 років, коли АП очолював Віктор Медведчук. Це прояв цензури, який суперечить стандартам журналістської об’єктивності та свободи слова.
Про це зокрема пише Тетяна Ніколаєнко, публікуючи “темник” зразка вересня 2004 року:
Такими “темниками” адміністрація Леоніда Кучми намагалася не допустити в інформаційний простір думку опозиції, зокрема кандидата в президенти Віктора Ющенка, та підтримати проросійського кандидата Віктора Януковича. Зрештою тиск на ЗМІ став одним із чинників, що призвів до Помаранчевої революції та скинення Кучми, Медведчука і Януковича.
Колектив “Укрінформу” чинив опір і нинішній цензурі.
“Ці “темники” не дали результату. Колектив агентства відмовився працювати за такими “креативними” методами, які вже траплялися в історії України”, – пише “УП”.
“Коли Мацука дізнався, що “темники” розійшлися по всьому агентству, а не лише серед регіональних кореспондентів, то перелякався. Спочатку все заперечував, потім казав, що надсилав тільки дві колонки (з темами і спікерами), а третю (з “небажаними спікерами”) хтось інший дописав. Через деякий час узагалі наказав власкорам у областях зробити матеріали з усіма “небажаними спікерами”, – розповідає “УП” один з очевидців тих подій в агентстві.
Люди з медійної команди офісу президента під час спілкування з УП заперечують свою причетність до появи “темників” в “Укрінформі”. А Олексій Мацука відмовився відповідати на запитання, звідки їх отримав.
При цьому в метаданих більшості документів є ім’я та прізвище радника голови Чернігівської ОДА Андрія Подорвана, який у 2020-му балотувався до обласної ради від партії “Слуга народу”, але не був обраний. У розмові з “УП” він стверджував, що не створював таких файлів і не знайомий із Мацукою.
“Українська правда” робить висновок, що ОП контролював “Укрінформ” зокрема через Єгора Сігарьова – нового заступника гендиректора агентства, який також опікується фінансовими та маркетинговими питаннями. Він донедавна не мав досвіду роботи в медіа, працював на керівних посадах у департаменті патрульної поліції та Агентстві з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Восени 2021 року він як начальник першого відділу управління менеджменту активів АРМА фігурував у справі НАБУ про крадіжку 400 тисяч доларів.
При цьому Єгор Сігарьов – однокурсник радників керівника ОП (Андрія Єрмака) Дарії Зарівної та Владислава Власюка, який є секретарем санкційної групи Єрмака-Макфола. Вони разом вчилися на юридичному факультеті КНУ імені Тараса Шевченка. Саме Власюка троє співрозмовників назвали неформальним “куратором” агентства від офісу президента.
Працівники агентства розповідають “УП”, що Владислав Власюк періодично приїжджав в “Укрінформ”, де зустрічався із заступником гендиректора. Сігарьов часто просив у Власюка порад щодо роботи “Укрінформу”, зокрема щодо розвитку сайту, маркетингу, комунікації.
Свою програму на ютуб-каналі “Укрінформу” почав вести радник керівника ОП Андрія Єрмака Сергій Лещенко.
З інформагентства звільнилося чимало ефективних співробітників та менеджерів, зокрема заступниця гендиректора Марина Сингаївська.
При цьому нове керівництво протиснуло через Міністерство культури та інформполітики великі доплати для себе: “Впродовж січня – квітня 2024 року Олексій Мацука та Єгор Сігарьов отримували по 287% премії від посадового окладу. Відчуйте різницю: заступниці гендиректора Ірині Чередниченко, яка давно працює в агентстві, демонстративно встановлено найменший відсоток премії – 40%”.
Така “плідна робота” нового топменеджменту призвела до того, що навесні 2024 року “Укрінформ” вперше за багато років не потрапив до “білого списку” ЗМІ Інституту масової інформації (IMI).
“Ми почали фіксувати появу новин із перекосом балансу в бік офісу президента. Наприклад, у листопаді 2023-го кількість згадок Єрмака на Укрінформі зросла на 28% порівняно з вересневою вибіркою. У грудні – на 60%, і трималась на такому рівні до лютого 2024-го”, – пояснює директорка ІМІ Оксана Романюк.
Наприкінці січня посли країн G7 зустрілися з українськими журналістами та редакторами, і на цій зустрічі дізналися від Сингаївської “про тиск і намагання цензурувати роботу Укрінформу з боку нового керівництва. Також вона показала послам і колегам “рекомендації”, які Мацука надсилав регіональній редакції”.
За даними джерел в оточенні президента, про які пише “УП”, на Банковій одразу почали обговорювати можливі сценарії виходу сухими з води – “щоб ніхто не здогадався про факапи”. Відтак і вирішили звільнити Мацуку.
24 травня т.в.о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв повідомив, що новим керівником агентства призначений полковник ЗСУ Сергій Череватий – військовий журналіст і кандидат політичних наук. З 2000-х він працював у різних військових медіа та викладав військову журналістику у вищих навчальних закладах, був заступником тодішнього командувача ОСУВ “Хортиця” Олександра Сирського зі стратегічних комунікацій. Під час повномасштабного російського вторгнення став речником Східного угруповання військ ЗСУ.
Співрозмовники “УП” серед військових, які безпосередньо перетиналися з Череватим у роботі, характеризують його як людину з менеджерськими здібностями, яка розбирається в “контрольованих комунікаціях” і пресрелізах, але не в роботі цивільних ЗМІ.
“Проблема була в тому, що за нинішніх обставин охочих очолити Укрінформ обмаль. Не кажучи вже про наявність кваліфікованих кадрів для управління такою великою медійною структурою. Тому для офісу президента кандидатура полковника Сергія Череватого – найкраща з-поміж усіх існуючих. Він – військовий, який звик виконувати накази і не обговорювати їх“, – констатує “УП”.
Водночас видання нагадує, що випадок з “Укрінформом” – не перший прояв утисків свободи ЗМІ нинішньою владою.
Читайте только лучшее: подпишитесь на Telegram-канал "Барометр".