Окупанти знищують заповідну Кінбурнську косу

Кінбурнська коса з початком війни з усіх приморських курортів України опинилася у найважчому становищі. Через свою близькість до лінії фронту, віддаленості від адміністративних центрів, Кінбурн та його мешканці залишилися віч-на-віч із постійними пожежами.

Край Кінбурнської коси в довоєнні роки був популярним місцем відпочинку українців, які віддають перевагу відокремленому дозвіллю в лісистій зоні біля моря.

Завдяки побудованому тут причалу фірми «Нібулон» у це місце здійснювалися регулярні перевезення комфортабельними суднами на підводних крилах з Миколаєва та Очакова.

Через свою популярність пляжі в районі причалу були впорядковані. Тут була інфраструктура – ​​кафе, пляжні атракціони, навіси, парасольки, шезлонги, душ, туалет та сміттєві баки. Нині цього всього не залишилося – все зруйновано та спалено.

Центральна частина чорноморського узбережжя Кінбурнської коси в районі села Покровка була не такою популярною серед масових туристів, зате її облюбували любителі неформального відпочинку. Художники, музиканти, хіпі, нудисти та просто любителі пожити в наметі на березі, джипери, байкери. Багато хто з тих, хто до захоплення Криму у 2014 році відпочивав у Лисій бухті, на Фіоленті, Тарханкуті чи Мангупі, стали приїжджати до Покровки.

З початком повномасштабної війни пожежі на Кінбурнській косі продовжуються щодня, причому по кілька вогнищ займання одночасно. Ліс навколо трьох сіл – Покровки, Василівки та Покровських хуторів – повністю вигорів.

За даними співробітника місцевого лісництва, яке попросило не називати його імені, на 3 серпня згоріли вже 1600 соснових гектарів лісу. Основні пам’ятки Кінбурна — «Гіродотів ліс», «Волижин ліс» та «дуб Пушкіна» поки що вдалося врятувати від вогню силами жителів та лісництва.

Згідно з повідомленням у Фейсбуці місцевих активістів, лише 1 серпня працівники лісгоспу гасили вогонь з ранку до 9-ї вечора, і їм вдалося зберегти великі ділянки лісу. У такому режимі працівники лісництва працюють уже чотири місяці.

Масштаби пожежі такі, що у Покровці абсолютно все покрито попелом, хоча Покровка далі від вогнища займання, ніж Василівка. Там справи ще гірші.

На морі вздовж узбережжя Кінбурнської коси поверхня води вкрита попелом і шматками згорілої кори. У повітрі дим і запах гару, від нього нема де сховатися.

Для корінних жителів Кінбурнської коси ліси ці дорожчі за життя. Вони були посаджені на чистому піску зусиллями місцевого лісгоспу, дідами нинішніх мешканців у середині минулого сторіччя. Багато лісників тоді ця робота звела в могилу, оскільки для вкорінення та захисту молодого лісу від шкідників у СРСР використовувалися небезпечні для людини отрути. Тепер їхні онуки ризикують своїм життям та здоров’ям, рятуючи Кінбурнський ліс від знищення.

Читайте только лучшее: подпишитесь на Telegram-канал "Барометр".