Спринський заявив про «генеральське мародерство» та звинуватив Шайхета у створенні «приватного картелю» в Нацполіції
Громадський діяч та журналіст Іван Спринський опублікував розлогий допис із критикою начальника Департаменту міграційної поліції Нацполіції України Сергія Шайхета.
Генеральське мародерство: як колишній очільник міграційної поліції Шайхет перетворив НПУ на приватний картель із палацами на Липках, зв’язками з Міндічем та Mercedes за ціною смартфона, і досі не сидить. Чому? Хто прикриває?
Поки Україна бореться в жорстокій війні, а волонтери збирають на дрони для фронту, у тилових кабінетах правоохоронної системи процвітає особлива каста поліцейських мародерів. Це «золоті генерали», для яких війна — це лише зручний час для множення особистих мільйонів, купівлі розкішних апартаментів та тотального знущання з закону. Абсолютним, еталоном цього легалізованого цинізму став генерал поліції 3-го рангу Сергій Олегович Шайхет — начальник Департаменту міграційної поліції Національної поліції України. Підрозділ, який мав би викорінювати сутенерство, торгівлю людьми та нелегальний трафік, Шайхет очолив у жовтні 2023 року. Він переступив через трупи службових кар’єр своїх попередників, яких СБУ та ДБР показово запакували в СІЗО за організацію грандіозного синдикату борделів із щомісячним обігом у 50 мільйонів гривень. Суспільству клялися, що новий очільник очистить цю «авгієву стайню». Натомість у крісло головного борця з трафіком сів цинічний ділок, який перетворив державний департамент на сімейний бізнес-проєкт, а власну декларацію — на харкотиння в обличчя кожному платнику податків.
Кар’єрний шлях Шайхета — це хронологія безкарності, вибудована на контролі найбільш «жирних» корупційних потоків країни. Його стартовим трампліном стала Одещина (2016–2020 роки), де на посаді заступника начальника ГУНП та очільника слідства він тримав руку на пульсі портової контрабанди, земельних дерибанів та кримінальних схем. У липні 2020 року його перекидають керувати поліцією Миколаївщини. Коли у 2022 році на область посипалися російські колони й ракети, до дій та реального місцезнаходження поліцейського керівництва виникли десятки гострих, майже трибунальних запитань. Але замість слідства, СІЗО та ганьби, Сергій Шайхет отримує звання генерала поліції 3-го рангу, а згодом — елітний перевід на Київ, у крісло начальника міграційної поліції.
Ця недоторканність пояснюється просто: генерал Шайхет — це лише «силовий дах» глибоко інтегрованого родинного картелю. Поки Сергій маше генеральським посвідченням, забезпечуючи тотальний імунітет та «вирішення питань» у системі МВС, його рідний брат — бізнесмен Ігор Олегович Шайхет — виступає комерційним крилом цієї мафіозної структури. У медійних розслідуваннях ім’я Ігоря Шайхета нерозривно пов’язане з фігурою Михайла Міндіча — найвпливовішого кулуарного ділка, тіньового олігархічного рішали та «сірого кардинала», вхожого в найвищі кабінети влади. Схема цього симбіозу є кримінальною класикою: генеральські погони Сергія контролюють міграційні потоки, бізнес-інтереси та тиснуть на конкурентів, а лінія брата через орбіту Міндіча легалізує брудні гроші, забезпечує глобальний лобізм та гарантує, що жодне ДБР чи НАБУ не постукає в їхні двері.
Почуваючи себе господарем життя, Сергій Шайхет вносить у свіжу декларацію за 2026 рік дані, за які в нормальній країні силовика арештовують прямо в робочому кабінеті. На папері генерал прикидається «бездомним жебраком»: з 2005 року йому офіційно належить лише жалюгідна квартирка в Луцьку на 48 квадратних метрів. Проте реальність кричить про інше: 5 січня 2024 року, в дні, коли Київ здригався від кривавих ракетних ударів, родина генерала (він сам, дружина Олена та троє доньок) тріумфально заїжджає в царські апартаменти в столиці площею 191 квадратний метр! Офіційна задекларована вартість цього палацу на дату набуття — 14 958 020 гривень. Того ж дня оформлюється і гігантський підземний паркінг на 56 квадратів вартістю ще 1 060 375 гривень. Увесь цей люксовий комплекс на 16 мільйонів гривень вчисту переписаний на батька генерала — пенсіонера, колишнього міліціонера Олега Ігоровича Шайхета. Сам «бідний» генерал просто живе там «безоплатно». За такою ж схемою родина безкоштовно користується ще однією елітною квартирою в Одесі на 103,1 квадрата. Це не батьківська турбота — це примітивна, зухвала схема відмивання корупційних мільйонів… Далі буде! Спринський Іван, 19.08.2026.
Читайте тільки найкраще Telegram-канал "Барометр".