Скандал у судах Миколаївщини: до апеляції можуть пройти судді з «плямами» на репутації

Вища кваліфікаційна комісія суддів 20 травня надала рекомендації для призначення суддів Миколаївського апеляційного суду.

Із 16 переможців конкурсу, рекомендованих на посади в апеляції, пʼятеро отримали від Громадської ради доброчесності висновки про невідповідність посаді.

У ВККС повідомили, що в результаті конкурсу заповнили 16 із 21 вакантної посади суддів у Миколаївському апеляційному суді. Однак щодо пʼятьох переможців конкурсу Громадська рада доброчесності раніше дійшла висновків про невідповідність посаді. Йдеться про суддів Володимира Біоносенко, Сергія Глубоченко, Тетяну Карташеву, Артема Токарєва та Павла Чаричанського.

На думку ГРД, суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Володимир Біоносенко не відповідає двом критеріям доброчесності та професійної етики – за показником сумлінність та чесність, а також законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав і відповідність рівня життя задекларованим доходам. Зокрема, члени ГРД звернули увагу на ймовірне заниження вартості нерухомості у декларації судді.

Йдеться про будинок, придбаний суддею та його дружиною у 2019 році, та земельну ділянку, розташовані у Миколаєві. У деклараціях суддя повідомив, що житло на 170 квадратів обійшлося йому у трохи більше ніж 681 тис. грн, що на момент придбання було еквівалентно до 25,8 тис. доларів. Натомість ГРД дійшла висновку, що реальна вартість будинку на момент його придбання суддею мала би сягати 85 тис. доларів.

«Серед факторів, які впливають на вартість нашого будинку, можу відмітити його не сучасний зовнішній вигляд. Цей будинок побудований у застарілому радянському архітектурному стилі 80-х років: біла силікатна цегла та шиферна покрівля», – пояснив суддя.

Суддя Вітовського районного суду Миколаївської області Сергій Глубоченко, якого ВККС рекомендувала для призначення в апеляційний суд, на думку Громадської ради доброчесності, не відповідає критеріям доброчесності та етики одразу за чотирма показниками. Зокрема, ГРД проаналізувала дисертацію судді Глубоченко на плагіат і зазначила великі частини тексту, скопійовані автором з іншого джерела. Крім того, члени ради встановили, що суддя протягом кількох років не декларував квартиру, у якій був зареєстрований разом із сином, відтак, мав право на користування нею. Натомість у своїх поясненнях суддя зазначив, що ні він сам, ні його син у цьому житлі фактично ніколи не проживали.

Крім того, у висновку рада зазначає, що суддя закрив провадження у 14 справах про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за кермування напідпитку у зв’язку з закінченням строків накладання адміністративного стягнення. Ще чотири справи він передав на розгляд трудового колективу для застосування заходів громадського впливу, а вісьмох осіб звільнив від адміністративної відповідальності за малозначністю.

Також, згідно з висновком ГРД, суддя Глубоченко у 2012 та 2013 роках ухвалив два судових рішення російською мовою.

У висновку про невідповідність кандидатки на посаду судді апеляційного суду Тетяни Карташевої Громадська рада доброчесності зазначає, що у 2015 році суддя їздила разом із сином до тимчасово окупованого Луганська, про що згодом зʼявилася інформація на сайті «Миротворець».

Суддя у своїх письмових поясненнях зазначила, що не знала про внесення до бази «Миротворець». Ці публікації вона вважає впливом на професійну діяльність судді і повʼязує їх саме з участю в конкурсі до апеляційного суду.

«Ні я, ні моя дитина, якій станом на 09.09.2015 виповнилося … роки, та яку я виховую в дусі поваги та любові до своєї Батьківщини – України, не вчиняли цілеспрямованих дій, що свідчать про підтримку окупації і російської агресії. Зазначений ресурс неправомірно використав мої особисті дані та мого малолітнього сина», – зазначила суддя.

Вона підтвердила, що у 2015 році дійсно перетнула кордон в сторону РФ, однак перебувала там тимчасово – кінцевою метою її поїздки був на той момент уже окупований Луганськ. Там вона провідала родичів, які вирішили залишитися на окупованій території.

«Я жодним чином не виправдовую своїх дій, але прошу поставитися з розумінням до того, що я і моя родина опинилися в досить складній ситуації, обумовленою військовою агресію РФ проти України, коли мої близькі люди вирішили залишатися у рідній домівці, що опинилася на тимчасово окупованій території України», – зазначила суддя.

Однак ГРД у своєму висновку зазначає, що Тетяна Карташева відвідувала тимчасово окуповані території України без нагальної потреби, за відсутності критичних та/або невідкладних життєво необхідних обставин, які неможливо усунути в інший спосіб, ніж особистою присутністю на цих територіях, попри загрозу безпеці власній, близьких осіб та національній безпеці України.

Також рада звернула увагу на те, що суддя неодноразово порушувала строки розгляду справ. У 2015 році – у 18 справах, у 2016 році – у 22 справах і 6 матеріалах, у 2017 році – у 8 справах, у 2019 році – у 42 справах і 9 матеріалах, у 2020 році – у 40 справах і 8 матеріалах.

«Тривалість розгляду деяких справ можу пояснити, зокрема процесуальною поведінкою учасників справи: подання заяв про відкладення розгляду внаслідок різноманітних причин, зокрема, у 2020 році надходили численні заяви від сторін про відкладення розгляду справи внаслідок поширення коронавірусної хвороби», – пояснила суддя.

Суддя Покровського міськрайонного суду Донеччини Артем Токарєв, на думку ГРД, не відповідає критеріям за показником чесність, законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав та відповідність рівня життя задекларованим доходам. Серед іншого, рада звернула увагу на те, що суддя міг декларувати автівку Skoda, що належала його дружині, за заниженою у чотири рази вартістю. А в 2020 році інший автомобіль дружини – BMW – був задекларований суддею за 70 тис. грн. Тоді як його ринкова вартість перевищувала 700 тис. грн.

«Аналіз майнових декларацій Кандидата за різні звітні періоди дає підстави для обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей про джерела походження коштів, за рахунок яких було придбано транспортні засоби, що перебувають у власності членів сім’ї Кандидата», – зазначено у висновку ГРД.

Крім того, рада звернула увагу комісії, що кандидат на посаду судді апеляційного суду ухвалював рішення, не перебуваючи на робочому місці. Втім, як зазначається, ця інформація сама по собі не стала підставою для висновку про невідповідність судді Токарєва.

Суддя Павло Чаричанський, відряджений із Веселинівського райсуду області до Центрального районного суду Миколаєва, згідно з висновком ГРД, не відповідає критеріям за показниками непідкупність та неупередженість.

«Суддя допускав позапроцесуальні відносини з учасниками процесу або пов’язаними з ними особами, які могли вплинути або створити враження можливого впливу на результати розгляду цих справ. Суддя не виконував обов’язки безсторонньо та не утримався від поведінки, що у звичайної розсудливої людини можуть викликати сумнів щодо його неупередженості…», – йдеться у висновку.

ГРД посилається на справу, яку суддя Чаричанський розглядав у 2020 році. Позивачем у справі про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, виступала помічник самого Чаричанського. Відповідач заявив клопотання про відвід судді через сумніви в його неупередженості. Однак клопотання розглянув сам Павло Чаричанський, який і відмовив у його задоволенні.

«Обставини врегулювання конфлікту інтересів у справі … свідчать про недотримання Кандидатом стандартів неупередженості та правил врегулювання конфлікту інтересів під час здійснення правосуддя. Участь у справі особи, яка перебуває з Кандидатом у безпосередніх службових відносинах, а також відмова від заявлення самовідводу за таких обставин об’єктивно створюють сумніви щодо неупередженості суду», – дійшла висновку ГРД.

Як показав аналіз, щодо решти суддів-претендентів на підвищення Громадська рада доброчесності або надала Вищій кваліфкомісії суддів інформацію, або повідомила про необхідність зʼясувати додаткові питання. При цьому щодо них не було сформовано негативних висновків.

Читайте тільки найкраще Telegram-канал "Барометр".