Україна та Японія продовжили проєкт з управління відходами: курс на стандарти та переробку

Після завершення пілотного проєкту Україна та Японія переходять до формування системної політики управління будівельними відходами — з акцентом на стандарти, переробку та залучення бізнесу.

Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій, передає Рубрика.

Як зазначається, “підсумки пілотного проєкту з управління відходами від руйнувань і підготовка наступного етапу співпраці на 2027–2029 роки стали головними темами зустрічі з представниками Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA)”.

Ключовою зміною підходу має стати відхід від локальної допомоги окремим громадам до впровадження комплексної політики поводження з відходами від руйнувань. До її реалізації планують залучити громади, підрядні організації та виробників будівельної продукції.

У міністерстві наголошують, що громадам необхідні підвищення обізнаності та чіткі алгоритми дій — від очищення територій до сортування і підготовки відходів до подальшої переробки.

Водночас підрядники мають працювати за прозорими і зрозумілими правилами з дотриманням чинних санітарних норм. Окрема роль відводиться виробникам, які повинні інтегрувати перероблені матеріали у виробничі процеси.

Використання відходів від руйнувань у будівництві можливе лише за умови дотримання встановлених стандартів якості. Саме тому Україна зацікавлена у вивченні міжнародного досвіду, зокрема японського, щодо розробки таких стандартів.

Японська сторона підтримала необхідність створення чітких технічних вимог до продукції з перероблених матеріалів. Очікується, що це стане підґрунтям для розвитку відповідного ринку та активнішого залучення бізнесу, зокрема у сфері дорожнього будівництва.

Окрему увагу під час зустрічі приділили проблемі поводження з азбестовмісними матеріалами. Наразі в Україні застосовуються різні протоколи, розроблені міжнародними організаціями, однак єдиний підхід відсутній. Додатковим викликом залишається нестача лабораторій для оперативного аналізу небезпечних матеріалів, через що частину досліджень досі виконують за кордоном.

Для часткового вирішення цієї проблеми JICA планує передати необхідне обладнання українським установам у Київській області та містах-партнерах. Це дозволить проводити аналіз безпосередньо на місцях.

Крім того, агентство має намір розширити навчальні програми для фахівців.

Серед ключових напрямів подальшої співпраці:

удосконалення законодавчої бази
перехід на принципи Європейського зеленого курсу
розвиток переробки та повторного використання як пріоритету над захороненням
створення економічних стимулів для повторного використання
масштабне навчання громад і бізнесу, щодо управління відходами
Паралельно Україна вже співпрацює зі Світовим банком у напрямі поводження з відходами від руйнувань, і сьогодні важливо об’єднати ці зусилля з підтримкою JICA в межах єдиного проєкту.

Поточний проєкт JICA триватиме до вересня 2026 року, але сторони вже готують наступний етап.

Як повідомлялось раніше, на Київщині триває впровадження пілотного проєкту з переробки відходів, що утворилися внаслідок руйнувань, спричинених бойовими діями.

В межах реалізації ініціативи на території області буде працювати три лінії з переробки сміття із залученням спеціальної техніки, яку надає Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA).

Рубрика раніше повідомляла, що у Київській області у рамках проєкту відновлення семи житлових будинків у Гостомелі французька компанія Neo-Eco демонтувала чотири зруйновані внаслідок збройних дій росії будинки та переробила 15 тис. тонн будівельного сміття.

Також ми писали про те, як будівельні відходи можна використовувати повторно не тільки під час відновлення пошкоджених об’єктів, а й під час виробництва нових будівельних матеріалів. Читайте про це докладніше в статті Рубрики “Екорішення: друге життя для відходів після руйнації “.

Читайте тільки найкраще Telegram-канал "Барометр".