Про це повідомило Міністерство внутрішніх справ, пише Рубрика.
Правоохоронці наголосили, що російські загарбники можуть застосовувати такі “подарунки” для ураження будь-якого регіону України.
Ризик таких скидів надзвичайно високий, зокрема через те, що час вибуху таких боєприпасів невідомий.
"Уважно подивіться на фото — такий вигляд можуть мати ці вибухонебезпечні предмети. Обов'язково попередьте близьких", закликали у МВС.
Правоохоронці наголосили, що вигляд вибухонебезпечних предметів може відрізнятися.
"Профільні фахівці працюють над встановленням докладної інформації та характеристик. Як тільки буде детальна інформація, ми обовʼязково її оприлюднимо", наголосили у коментарях представники МВС.
Також там закликали не чіпати підозрілі предмети та дотримуватись рекомендацій у дописі.
Що робити, якщо побачили вибухівку?
Якщо ви знайшли підозрілий предмет, категорично забороняється:
торкатися й пересувати його;
заливати його рідинами, засипати ґрунтом або чимось його накривати;
користуватися поряд із ним засобами радіозв'язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);
здійснювати на пристрій звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив, адже практично всі вибухові речовини отруйні й чутливі до механічних, звукових впливів і нагрівання.
Повідомте про предмет правоохоронцям за номером 101, 102 чи 112.
Пам’ятайте: знешкоджувати вибуховий пристрій або локалізувати вибух можуть тільки підготовлені фахівці після виведення людей із небезпечної зони й виставлення оточення.
За офіційною статистикою Міністерства оборони України, впродовж трьох років повномасштабного вторгнення через російські вибухонебезпечні предмети загинули 355 цивільних українців, з яких 18 – діти.
“Рубрика” також розповідала, як розпізнати вибухонебезпечні предмети та що робити, щоб не наразитися на небезпеку поруч з ними. Прочитайте цей текст самі — де б в Україні ви не знаходилися. Покажіть його близьким. Розкажіть дітям, що важливо знати. (Спойлер: навіть муляжі можуть нести небезпеку).
Окрім того, поранення внаслідок вибухів — поширене явище в умовах війни. Тож перша домедична допомога є важливим ланцюжком у збереженні життя людини. Які ключові кроки потрібно зробити, щоб допомогти потерпілим, як правильно зв’язатися з екстреними службами та яких дій варто уникати, щоб не нашкодити? Про це “Рубрика” поговорила з Анною Дзюбою, інструкторкою з тактичної медицини та домедичної допомоги благодійного фонду “Соломʼянські котики”, та Яною Гороховою, парамедикинею.
Читайте только лучшее: подпишитесь на Telegram-канал "Барометр".