Воєнні небезпеки. Онколог попередив українців про загрози для здоров’я

Забруднення повітря, ґрунтів і води під час війни в Україні може суттєво позначитись на здоров’ї людей, зокрема й плинути на розвиток онкологічних захворювань.

Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри онкології Запорізького державного медико-фармацевтичного університету Олексій Ковальов.

Негативний вплив азбестового пилу
Масштабні руйнування різних об’єктів у результаті ворожих атак на міста й села України вимагають від рятувальників і цивільних великих зусиль – для розбирання завалів і відновлення. При цьому людям часто доводиться мати справу із небезпечними для здоров’я азбестовими відходами.

За словами експерта, у всьому світі, згідно з підрахунками, від захворювань, зумовлених впливом азбесту, померло вже близько 10 млн людей.

“Йдеться насамперед про рак легень та мезотеліому плеври (до речі, раніше патологи заперечували існування такої пухлини). Від зазначених захворювань у світі щороку помирають 90 тис. людей”, – уточнив він.

Професор додав, що азбестові волокна, які потрапляють в організм під час вдихання, мають доведений канцерогенний вплив на легені, гортань, плевру, перикард, очеревину, вагінальну оболонку яєчка, яєчники, шлунок і товсту кишку.

“Коли вибухають будинки, азбестовий пил потрапляє у повітря. Він може переноситися на великі відстані – на десятки й навіть сотні кілометрів. Осідає на землі, а потім знову поширюється з повітрям”, – розповів Ковальов.

Він додав, що концентрація цього канцерогену в повітрі на тлі війни різко збільшилася.

“І вдихання азбестового пилу від зруйнованих будівель може істотно вплинути на частоту раку легень в українців. Проблема досить гостра”, – визнав лікар.

Канцерогени у повітрі
У межах воєнних дій відбувається також масштабний рух транспортних засобів і військової техніки, споживається величезна кількість палива, інтенсивно використовуються вибухонебезпечні боєприпаси.

“Це призводить до викиду в атмосферу сотень тисяч тонн вуглекислого газу і токсичних речовин. Багато токсинів і канцерогенів містяться в розлитому паливі, знищеній і відпрацьованій військовій техніці, зброї різних типів, ракетах”, – зауважив експерт і додав, що військовий брухт може також містити речовини, які забруднюють ґрунти та ґрунтові води.

Крім того, у виробництві деяких боєприпасів можуть використовувати, зокрема, канцерогенний перхлорат.

За словами науковця, дуже токсичною є запальна зброя, зокрема білий фосфор, і це може завдати значної шкоди навколишньому середовищу. А збіднений уран є ще й радіоактивним.

“І військові, і цивільні зазнають впливу важкого смогу і чадного газу внаслідок пожеж. Крім того, повітря забруднюється газоподібними речовинами й твердими частинками. Газоподібні речовини швидко потрапляють у кров та уражають внутрішні органи, і часто ушкодження є незворотними”, – розповів доктор медичних наук.

Шкода здоров’ю від побутових засобів
Ризики для військових зумовлені не тільки зброєю, яка містить токсичні речовини, але й деякими побутовими засобами, які на фронті використовують чи не щодня.

До них належить так звана “окопна свічка”, необхідна для освітлення, обігріву, сушіння одягу та приготування їжі.

“Є гіпотеза, що цей дим також може бути фактором ризику для здоров’я людини”, – розповів Ковальов.

Поширення онкогенних вірусів і бактерій через міграцію людей
Онкогенними вважаються також деякі віруси та бактерії.

“Масові переміщення населення збільшують ризик поширення вірусів та бактерій, які є потенційними причинами раку. Йдеться про Хелікобактер пілорі (рак шлунка), вірус Епштейна-Барр (рак носоглотки та неходжкінська лімфома), вірус папіломи людини – ВПЛ (рак шийки матки)… віруси гепатиту В і С”, – пояснив експерт.

Негативний вплив стресу й куріння
Розвиток раку легень під час бойових дій зумовлений не лише забрудненням повітря, але й курінням.

“До речі, поєднання куріння сигарет із впливом азбесту збільшує ризик раку легень з 10 до майже 100 разів. Сигаретний дим містить класичні канцерогени, що спричиняють рак легень та злоякісні пухлини інших локалізацій. Цими канцерогенами є ацетальдегід, поліциклічні ароматичні вуглеводні, нітрозометиламін, полоній і миш’як”, – розповів професор.

За його словами, хоча це і складно довести, але рак може бути зумовлений не тільки впливом канцерогенів, а й стресом.

“Хронічний стрес призводить до безсоння, шлунково-кишкових розладів, тривоги, депресії, а також до підвищеного ризику серцево-судинних, психічних захворювань та раку. Психологічний стрес може зумовлювати зміну поведінки людини та появу в неї шкідливих звичок – куріння, переїдання, вживання алкоголю, які є доведеними факторами ризику раку”, – підсумував завідувач кафедри онкології.

Читайте только лучшее: подпишитесь на Telegram-канал "Барометр".