Гра у “миротворця”. Як на візит Орбана реагують в Україні та що пишуть західні ЗМІ
Перший за багато років візит прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана до Києва став однією з топ-тем не лише українських, а й закордонних ЗМІ. Особливо у зв’язку з нібито мирною пропозицією подумати над припиненням вогню перед переговорами з росією.
РБК-Україна зібрало реакції на візит Орбана і наводить огляд західних медіа.
Угорський прем’єр приїжджав до України після тривалої перерви. На це було багато причин, зокрема питання з правами угорської меншини. Як писали західні ЗМІ, остаточно візит оформився після деяких поступок з української сторони. Що дає надію на те, що крига у відносинах Києва та Будапешта потроху скресає.
У підсумковій заяві Орбан наголосив, що сторони намагаються закрити усі попередні суперечки та сконцентрувати увагу на майбутньому. А також заявив, що переговори із президентом Володимиром Зеленським наблизили можливе підписання угоди про співпрацю.
Не оминув він і російсько-українську війну. Хоча його “мирна пропозиція” швидше співзвучна із кремлівськими наративами про необхідність припинити вогонь для початку переговорів.
“Я попросив пана президента подумати про те, чи не можна піти трохи інакше. Припинити вогонь, а потім почати переговори. Адже припинення вогню могло б прискорити переговори. Я про це розповів пану президенту і дуже вдячний за відверту думку з цього питання”, – зазначив Орбан.
Що саме відповів Зеленський, він не уточнив. Але у розмові з представником швейцарського сайту Die Weltwoche підтвердив припущення, що український лідер відкинув ідею “негайного перемир’я”.
Як відреагували в Україні
Коментуючи візит Орбана, президент Зеленський наголошував на тому, що той приїхав відразу після початку головування Угорщини в Європейському Союзі. За його словами, це стало чітким сигналом того, як важливо зберегти єдність у Європі та робити спільні кроки.
На зустрічі з прем’єром багато говорили про шлях до справедливого та чесного миру з РФ. Але тут Зеленський підкреслював участь Будапешта в Саміті миру та підтримку комюніке, а також запросив Орбана приєднатися до підготовки другого саміту, для якого вже “є хороші напрацювання”.
На пропозицію угорського прем’єра реагували в Офісі президента. Як заявив заступник голови ОП Ігор Жовква, Угорщина не перша країна, яка каже про нібито необхідність спочатку припинити вогонь, а потім вести мирні переговори.
“Президент вислухав співрозмовника, але у відповідь виклав свою позицію, яка є чіткою, зрозумілою та відомою”, – зазначив він, додавши, що відповіддю став план щодо проведення другого Саміту світу, російська участь у якому можлива, якщо агресор перестане говорити мовою ультиматумів. .
Радник голови ОП Михайло Подоляк назвав ідею припинення вогню в односторонньому порядку “простою та примітивною”. І нагадав заяву міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова про те, що навіть у разі початку переговорного процесу Москва не зупинить удари.
“Росія буквально випрошує через дивних посередників повернення неформального рішення про заборону… для України на оборонні удари. Щоб у тиші продовжувати підтягувати ресурси в прикордоння, готувати нові масштабні атаки, не втрачати засоби ППО та техніку”, – написав він у своєму Telegram.
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки вважає, що в цілому візит надасть нового імпульсу в українсько-угорських відносинах. І наголошує, що обговорення проблеми прав національних меншин на паритетних засадах стало позитивним зрушенням. Зокрема, Орбан пообіцяв фінансувати першу українську школу в Угорщині та пообіцяв, що таких шкіл буде стільки, скільки потрібно.
Але щодо одностороннього припинення вогню доречніше було б висувати ініціативу не Україні, а міністру закордонних справ Угорщини Петеру Сійярто, який того ж дня розмовляв із Лавровим.
Як відреагували у США
Серед партнерів України реакція на візит Орбана надходила переважно від представників США. Зокрема, американський посол в Угорщині Девід Прессман зазначив, що Вашингтон вітає його подорож до Києва.
“Прогрес”, – коротко написав він у соцмережі Х.
Пропозицію про припинення вогню коментували у Державному департаменті. Його представник Ведант Патель на брифінгу заявив, що єдиним рішенням для закінчення війни є повне виведення російських військ з України. Це позиція і США, і союзників по НАТО.
“Ми ясно дали зрозуміти партнерам і союзникам у всіх напрямках, що будь-яка країна, яка має вплив або відіграє свою роль, має докласти всіх зусиль для забезпечення повного виходу Росії з України”, – додав він.
Примітно, що того ж дня Пентагон анонсував виділення нового пакету на 2,3 млрд доларів для України, до якого увійдуть засоби протиповітряної оборони.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що Орбан використав візит до Києва, щоби позиціонувати себе як миротворця після початку головування Угорщини в ЄС. Але роблять висновок, що навряд чи його зусилля приведуть до міцного миру.
У звіті йдеться про те, що Кремль посилив інформаційну кампанію, щоб підштовхнути Україну до переговорів на російських умовах. І пропозиція Орбана може підтримати стратегічну лінію Володимира Путіна, спрямовану на надання оперативної паузи або на те, щоб переконати союзників Києва припинити підтримку
Що про візит Орбана пишуть західні ЗМІ
“Орбан грає роль миротворця в Україні”. З таким заголовком вийшов один з матеріалів Politico. Де акцент поставлено на посилі Орбана, що означає, що Україні не слід чекати, доки Москва виведе свої війська, перш ніж розпочати мирні переговори.
В самій ідеї одностороннього припинення вогню немає нічого нового. Орбан вважається найближчим союзником Росії в ЄС після того, як неодноразово перешкоджав європейській допомозі Києву. І фактично ще з 2022 року підтримує перемир’я, пише видання.
Пропозиція “прискорити мирні переговори” співпала за часом з візитом української делегації до Вашингтона на зустріч із високопосадовцями адміністрації Джо Байдена напередодні саміту НАТО наступного тижня. До складу делегації увійшли міністр оборони Рустем Умєров, міністр енергетики Герман Галущенко та голова ОП Андрій Єрмак.
Щоб зберегти європейську та американську допомогу, Україні потрібно тримати всі двері відчиненими, зазначає Politico.
Через зв’язки Угорщини з Росією підтримка відносно теплих відносин з Будапештом може мати вирішальне значення для підтримки Києва, вважає професор міжнародних досліджень в Університеті Джонса Юджин Фінкель.
“Подобається чи ні, Києву доведеться працювати з Будапештом через тимчасову роль у питаннях, включаючи членство в ЄС та НАТО. На жаль, Угорщина має вирішальне значення для обох блоків”, – додав він.
Переговори України з Орбаном, представниками адміністрації Байдена та команди Дональда Трампа показують, що вона старанно працює над тим, щоб зберегти більше партнерів, незалежно від того, хто прийде до влади в Європі та США. Особливо з огляду на слабкий виступ Байдена на перших дебатах.
“Зеленський вміє “читати кімнату” (розуміти аудиторію, – ред.). Він бачив президентські дебати у США та результати першого туру виборів у Франції. І знає, що якщо він хоче зберегти підтримку, йому доведеться працювати з усім складом персонажів” , – зазначила старший науковий співробітник Центр нової американської безпеки Андреа Кендалл-Тейлор.
The Washington Post наводить думку аналітика Німецького фонду Маршалла (США) Жужанни Вег. За її словами, угорське головування у Раді ЄС надало “добрий привід” для зустрічі лідерів Угорщини та України.
“Для Орбана цей візит може також допомогти зобразити його як більш конструктивного актора та зміцнити його імідж як захисника миру. Але прохання із закликом припинити вогонь перед мирними переговорами продовжує відображати ігнорування погляду Києва”, – сказала вона.
The New York Times гостро критикує “мирну пропозицію” Орбана. І називає вираз “сприяння миру”, про який казала угорська влада, евфемізмом для спроби врегулювання на основі капітуляції України перед вимогами РФ.
При цьому багато спостерігачів побачили у візиті Орбана крок до того, щоб покласти край ізоляції на європейській арені через позицію щодо України.
Колишній дипломат та експерт із зовнішньої політики у Будапешті Жомбер Зеольд наголошує, що поїздка стала повною несподіванкою. І найбільш правдоподібне пояснення – спроба завоювати більш вагомий авторитет у Євросоюзі та позбавитися репутації проросійського гравця (позиції, з якою хочуть асоціюватися лише деякі маргінальні фігури в Європі).
Директор дослідницького центру Political Capital (Будапешт) Петер Креко охарактеризував поїздку як “мудрий та несподіваний сюрприз”, який може підвищити шанси Орбана на зближення з ЄС та створення альянсу в Європарламенті з такими консерваторами, як прем’єр Італії Джорджія Мелоні. Раніше цьому заважала саме прокремлівська позиція щодо України.
“Він знає, що відвідини Зеленського – це код члена клубу, і він хотів би надіслати сильний сигнал ЄС. Лідери кажуть, що він у клубі, навіть незважаючи на те, що грає на позиції аутсайдера”, – зазначив експерт.
Ознакою того, що Орбан хоче позбутися токсичного іміджу кремлівської маріонетки стала червнева зустріч із генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом. На ній угорський прем’єр запевнив, що не накладатиме вето на підтримку України з боку Альянсу.
Позиціонування у ролі “європейського миротворця” раніше вже приносило політичні дивіденди. Спочатку на виборах у 2022 році, коли партія “Фідес” здобула переконливу перемогу після того, як очорнила лідера опозиції за нібито намір відправити угорців воювати до України. Схожий прийом спрацював і на виборах до Європарламенту у 2024 році. “Фідес” заявляла, що підтримка України може спровокувати третю світову війну, а також виступала проти обов’язкового військового призову. Незважаючи на те, що таких пропозицій не було, страх, навіяний партією Орбана, допоміг досягти результатів у європейському законодавчому органі.
Внутрішньополітична доцільність позбавила його привабливості поза Угорщиною. Найактивнішими прихильниками Орбана за кордоном були американці правого спрямування, такі як Дональд Трамп. У Європі лише влада Словаччини активно виступає проти підтримки України. І це проблема для особи, чиї амбіції виходять далеко за межі Угорщини.
“Внутрішньополітична сцена Угорщини надто мала для Орбана. Він хоче грати на ширшому полі. І це ЄС”, – додав Жобмер Зеольд.
При підготовці матеріалу використовувалися: публікації Politico, The Washigton Post, The New York Times, заяви прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, президента України Володимира Зеленського, українських та західних чиновників.
Читайте только лучшее: подпишитесь на Telegram-канал "Барометр".